Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до ОСОБА_1про відшкодування збитків і стягнення заборгованості за використану електроенергію за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 3 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2008 року,

У січні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") звернулось до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 27 травня 2005 року під час проведення перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) за місцем проживання відповідачки було виявлено факт безоблікового використання електричної енергії, а саме підключення розетки прихованою електропроводкою поза приладом обліку, унаслідок чого товариству завдано збитків у розмірі 1 803 грн. 83 коп. Крім того, відповідачка не в повному обсязі виконує свої обов'язки щодо сплати вартості спожитої нею електроенергії, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 136 грн. 50 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки збитки в розмірі 1 803 грн. 83 коп., заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 136 грн. 50 коп. і судові витрати.

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 3 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" збитки в розмірі 500 грн., заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 136 грн. 50 коп. і судові витрати в розмірі 81 грн.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і зміну рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у частині вимог про відшкодування збитків, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачка порушила Правила та завдала позивачу збитків, але, ураховуючи її матеріальне становище, визнав за можливе застосувати положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України й зменшити розмір збитків.

Проте такий висновок суду суперечить нормам матеріального права.

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії (ОСОБА_1.) та енергопостачальником (ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") є особовий рахунок НОМЕР_1. При укладенні договору сторони обумовили права й обов'язки кожного з них із приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626- 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1. безобліково споживала електричну енергію шляхом підключення розетки прихованою електропроводкою поза приладом обліку, чим завдала позивачу збитків на суму 1 803 грн. 83 коп.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зменшуючи розмір завданих збитків, суд застосував до відповідачки ч. 4 ст. 1193 ЦК України. Проте відносини з позаоблікового використання електроенергії випливають з укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією, тому правила цієї статті на них не поширюються, оскільки вони регулюють деліктні правовідносини.

Крім того, відповідно до п. 53 Правил розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку розміру збитків, цей розрахунок проведено за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття показань приладу обліку до моменту усунення порушення, а саме з 27 травня 2002 року до 27 травня 2005 року, тобто за три роки (а.с. 7).

Разом з тим згідно з даними картки абонента днем останнього контрольного зняття показань приладу обліку в будинку відповідачки є 25 квітня 2005 року (а.с. 5).

Однак суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України вказаних обставин справи не врахував, не з'ясував належним чином питання, коли саме позивачем проведено останнє контрольне зняття показань чи технічна перевірка приладу обліку, та не перевірив правильність розрахунку збитків і його відповідність положенням Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) .

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про відшкодування збитків без змін, на зазначені порушення закону уваги не звернув.

Ураховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення в указаній частині законними та обґрунтованими не можна, тому вони в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити частково.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 3 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2008 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про відшкодування збитків скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.