Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2008 року,

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2006 року, залишеним без змін ухвалоюапеляційного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2008 року, позовні вимоги акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" 10 462 грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним між акціонерним товариством"Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_1 29 березня 2004 року, 1 474 грн. 54 коп. пені за прострочку виконання зобов'язання, 120 грн. судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та про відмову в задоволенні позовних вимог акціонерноготовариства "Індустріально-експортний банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.