Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

та секретаря Музички Н.В., за участю ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 20 листопада 2014 року № 1371,

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Южноукраїнської міської ради "Про недовіру та дострокове припинення повноважень секретаря Южноукраїнської міської ради" від 20 листопада 2014 року № 1371, а також зобов'язати Южноукраїнську міську раду Миколаївської області негайно поновити її на посаді секретаря Южноукраїнської міської ради.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М. 07 серпня 2015 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2016 року касаційну скаргу № К/800/36133/15 ОСОБА_2 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у вказаній справі було розподілено судді-доповідачу Заїці М.М., у зв'язку із звільненням судді Кочана В.М.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 13 березня 2014 року за № 1211 ОСОБА_2 було обрано на посаду секретаря Южноукраїнської міської ради та згідно розпорядження Южноукраїнського міського голови від 08 квітня 2014 року за № 57/06-04-к з 09 квітня 2014 року позивач приступила до виконання своїх обов'язків.

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області за № 1371 від 20 листопада 2014 року депутатами міської ради було висловлену недовіру і припинено повноваження ОСОБА_2, як секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, та звільнено її із займаної посади відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, підставою звільнення ОСОБА_2 із займаної посади секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області стало те, що в порушення вимог Регламенту Южноукраїнської міської ради VI скликання вона призначила чергову сесію Южноукраїнської міської ради Миколаївської області не маючи на те правових підстав, чим перевищила свої службові повноваження. Дане рішення повинне було набрати чинності наступного робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності позивача.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення суб'єктом владних повноважень прийнято за наявності підстав для припинення повноважень секретаря міської ради та у відповідності з вимогами законодавства.

Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Правовий статус секретаря сільської, селищної, міської ради визначений у статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до частини першої цієї статті секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , цим та іншими законами України.

Згідно частини п'ятою статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Частиною четвертою статті 26 зазначеного Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Так, судами попередніх інстанцій, при розгляді справи, не перевірено дотримання відповідачем порядку призначення пленарного засідання ради, на якому було прийнято оскаржуване рішення, скликання, підготовки і розгляду питань на пленарному засіданні, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії (внесення до нього змін), відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та визначеного регламентом ради.

Пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Судами попередніх інстанцій, в порушення зазначеної норми, також не було з'ясовано питання про належне повідомлення ОСОБА_2 про скликання позачергової сесії ради та її участі при прийнятті рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дослідили обставини, які мають значення для справи та не дали їм юридичну оцінку. За наведених прогалин судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування цих питань в судовому засіданні.

Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з урахуванням положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства щодо відсутності можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, що відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 20 листопада 2014 року № 1371 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .