Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і зобов'язання вчинити певні дії за скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Первомайського міського суду Луганської області від 3 травня 2006 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2006 року й колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 травня 2007 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у зв'язку з установленням стійкої втрати професійної працездатності внаслідок отриманого на виробництві професійного захворювання йому провадяться щомісячні виплати страхового відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську.

Вважає, що відповідачем неправильно було застосовано коефіцієнт зростання заробітної плати в галузях національної економіки України та порушено положення ст. 17, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у результаті йому було недонараховано за період з 1 березня 2002 року до 1 серпня 2005 року щомісячні страхові виплати в сумі 1 273 грн. 69 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 1 683 грн. 12 коп. заборгованості із щомісячних виплат страхового відшкодування за період з березня 2002 року до 1 березня 2006 року, зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську виплачувати йому з 1 березня 2006 року до наступного перерахування по 372 грн. 19 коп. щомісяця.

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 3 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2006 року, позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат задоволено, ухвалено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на користь ОСОБА_1 1 683 грн. 12 коп. недонарахованих щомісячних страхових виплат; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області виплачувати позивачу з 1 березня 2006 року до наступного перерахування по 372 грн. 19 коп. щомісяця.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 травня 2007 року касаційну скаргу зазначеного відділення відхилено, указані судові рішення залишено без змін.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області звернулося до Верховного Суду України зі скаргою, в якій просить переглянути у зв'язку з винятковими обставинами вказані судові рішення, скасувати їх та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування скарги зазначене відділення посилається на неоднакове застосування судами одного й того самого положення закону. Прикладом іншого, ніж у зазначеній справі, застосування положень закону скаржник зазначив: рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат; від 14 травня 2008 року у справі за аналогічним позовом ОСОБА_3; від 10 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4; від 17 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5; від 5 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 - та долучив до скарги копії вказаних рішень від 10 жовтня 2007 року у справі за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також від 14 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Перевіривши за матеріалами скарги наведені в ній доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 29 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105- XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закону від 23 вересня 1999 року № 1105- XIV (1105-14) ).

Колегією суддів установлено, що в усіх зазначених випадках, у тому числі й у цій справі, предметом судового спору є питання стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, що виникли в результаті неправомірного застосування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районні Луганської області коефіцієнта зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Скасовуючи судові рішення, постановлені у справі за позовом ОСОБА_2, та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд касаційної інстанції виходив із того, що при перерахуванні 31 березня кожного року щомісячних страхових виплат на підставі ч. 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105- XIV для коригування середньомісячної заробітної плати повинен застосовуватися коефіцієнт, який встановлюється рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі даних Державного комітету статистики України про зростання реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.

Згідно зі ст. 17 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (чинного на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

У справі, яка розглядається, усупереч наведеному застосуванню правових норм у вищезазначеній справі за позовом ОСОБА_2, суд касаційної інстанції ухвалою від 16 травня 2007 року відхилив касаційну скаргу відділення й залишив рішення Первомайського міського суду Луганської області від 3 травня 2006 року й ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2006 року без змін, визнавши тим самим судові рішення про задоволення вимог щодо стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат законними й обґрунтованими без урахування вимог ч. 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV щодо коригування середньомісячної заробітної плати із застосуванням коефіцієнта, який установлюється рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі даних Державного комітету статистики України про зростання реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.

З матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 убачається, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводилося застрахованим особам згідно з постановами правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 - на коефіцієнт 1,193, від 4 березня 2003 року № 3 - на коефіцієнт 1,182, від 24 лютого 2004 року № 5 - на коефіцієнт 1,152, від 28 лютого 2005 року № 3 - на коефіцієнт 1,238 та від 6 березня 2006 року № 3 - на коефіцієнт 1,203. У кожній з них зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене зазначеним відділенням Фонду перерахування належних ОСОБА_1 страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначені порушення залишилися поза увагою судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про скасування судових рішень і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Ураховуючи викладене, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами судових рішень задовольнити.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 3 травня 2006 року, ухвали Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2006 року й колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 травня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.