Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення фактів проживання однією родиною, прийняття спадщини, заінтересована особа – Керченська міська рада Автономної Республіки Крим, за касаційною скаргою Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на ухвалу Апеляційного суду від 18 грудня 2007 року,

У липні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що він після смерті батька – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв спадкове майно – квартиру АДРЕСА_1, права на яку не оформив у зв’язку з важким моральним станом, однак після цього проживав у спірній квартирі, сплачуючи послуги, здійснюючи поточний ремонт тощо. Вимоги заяви в частині встановлення факту проживання однією родиною мотивовані тим, що він тривалий час до смерті свого батька проживав разом з ним в одній квартирі, про що має відповідні докази.

Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2007 року заява залишена без розгляду, заявнику роз’яснено про його право звернутися до суду із позовом на загальних підставах.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року ухвала міського суду скасована, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

У касаційній скарзі Керченська міська рада Автономної Республіки Крим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції й постановляючи ухвалу про повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, апеляційний суд виходив з того, що у даній справі відсутній спір про право між ОСОБА_3 та Керченською міською радою Автономної Республіки Крим, оскільки заявник ще не набув право власності на спадкове майно, і встановлення за ним фактів проживання однією сім’єю та прийняття спадщини необхідно йому для подальшого захисту своїх майнових прав на вказане майно.

Проте цей висновок суду суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем –ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, оскільки встановлення цього факту дасть можливість позивачу оформити право власності на вказану квартиру.

У судовому засіданні 9 листопада 2007 року (а.с. 127) представник зацікавленої особи – Керченської міської ради заявив клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки між Керченською міською радою Автономної Республіки Крим і ОСОБА_3 виник спір про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4

Задовольняючи клопотання Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами у справі окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Оскільки ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону, то ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали районного суду, як скасованої помилково.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Керченської міської ради Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року скасувати, а ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.