Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Кременчукводоканал" про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди,

У листопаді 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Кременчукводоканал" (далі - КП "Кременчукводоканал") про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що в червні 2003 року в належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1, встановлені прилади обліку води, які взяті на абонентський облік КП "Кременчукводоканал".

Посилаючись на те, що відповідач неправильно нараховує йому кошти на оплату послуг із постачання води та ухиляється від укладення з ним договору про надання послуг із водопостачання, просив зобов'язати КП "Кременчукводоканал" укласти з ним договір про надання послуг із водопостачання та водовідведення; здійснити повірку приладів обліку води, установлених у його квартирі, та стягнути з КП "Кременчукводоканал" на його користь 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково. Зобов'язано КП "Кременчукводоканал" укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг із водопостачання та водовідведення. Зобов'язано КП "Кременчукводоканал" здійснити повірку приладів обліку, встановлених у квартирі АДРЕСА_1 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1відмовлено.

У касаційній скарзі КП "Кременчукводоканал" просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" КП "Кременчукводоканал" повинно укласти з позивачем договір про надання послуг із водопостачання та відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 липня 1995 року № 30, зобов'язано проводити повірку приладів обліку води.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Судом установлено, що ОСОБА_1. на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 У 2003 році в його квартирі були встановлені прилади обліку води. Виконавцем послуг із водопостачання та водовідведення відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 879 від 16 серпня 2002 року, є КП "Кременчукводоканал".

Згідно із чч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Заперечуючи проти позовних вимог, КП "Кременчукводоканал" зазначало, що воно не є балансоутримувачем у багатоквартирному будинку, у якому проживає позивач, а тому відповідно до законів України: "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) - КП "Кременчукводоканал" не має права укладати договір про надання послуг з питного водопостачання з позивачем.

У порушення ст. 214 ЦПК України суд, вирішуючи спір, не врахував те, що договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, що в разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем, та в порушення вимог ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" не з'ясував, хто повинен укласти договір про надання послуг з питного водопостачання з ОСОБА_1 Крім того, суд не з'ясував, чи відноситься до компетенції КП "Кременчукводоканал" проведення повірки квартирних засобів обліку води у квартирі позивача.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Кременчукводоканал" задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.