Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Лященко Н.П., Мазурка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до директора комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної у м. Києві ради ОСОБА_2про зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит і стягнення моральної шкоди за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працює адвокатом і 22 січня 2008 року уклав із ОСОБА_4. договір про надання юридичних послуг. На виконання умов договору звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо довідки за формою №3 про осіб, які прописані у квартирі АДРЕСА_1 але відповідач йому відмовив. Вважаючи такі дії неправомірними, позивач просив суд зобов'язати директора комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної у м. Києві ради надати відповідь на адвокатський запит і відшкодувати завдану моральну шкоду, яку він оцінює в 5 тис. грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано директора комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної у м. Києві ради ОСОБА_2. надати ОСОБА_1. довідку за формою №3 по квартирі АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 500 грн. завданої моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року рішення районного суду в частині задоволення позову скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1. до директора комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної у м. Києві ради ОСОБА_2. про надання довідки та відшкодування моральної шкоди відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. до директора комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної у м. Києві ради ОСОБА_2. про надання довідки та відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що відповідач обґрунтовано не надав позивачу на його запит конфіденційної інформації щодо фізичної особи, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про інформацію", згідно з якою інформація про особу охороняється законом та забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому згідно зі ст. 214 ЦПК України рішення суду повинно відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд зробив висновок, що "відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у наданні конфіденційної інформації відносно фізичної особиОСОБА_3.".

Такий висновок суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим, оскільки суд усупереч ст.ст. 213, 214 ЦПК України не зазначив, які обставини встановлені; якими доказами вони підтверджені; які правовідносини виникли між сторонами та якими нормами вони регулюються.

З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.