Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного центру зайнятості на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року,

У травні 2008 року Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 квітня 2007 року ОСОБА_1було надано статус безробітного й призначено допомогу. 18 лютого 2008 року перевіркою встановлено, що ОСОБА_1. у період з квітня 2007 року до травня 2007 року тимчасово виконував роботу за договорами з ТОВ "Дніпрокнига" на загальну суму 260 грн., про що центр зайнятості повідомлено не було. Таким чином, у період з 8 липня до 21 листопада 2007 року ОСОБА_1. незаконно отримав допомогу з безробіття на суму 4 тис. 604 грн. 07 коп., яку позивач просив із відповідача стягнути.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 вересня 2008 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

За ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею свої обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їх забезпечення та надання соціальних послуг.

Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, завданої незаконним отриманням допомоги по безробіттю. Тобто в цих правовідносинах Дніпропетровський обласний центр зайнятості здійснює владні управлінські функції на основі наведеного законодавства, а тому спір між сторонами є публічно-правовим і вимоги позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Як суд першої інстанції при вирішенні справи, так і апеляційний суд при перегляді рішення в апеляційному порядку на зазначене уваги не звернули та розглянули справу в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 340 ЦПК України України.

Керуючись ст. ст. 336, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 вересня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.