Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Лященко Н.П., Мазурка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання недійсним договору позики за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 березня 2007 року між ним і відповідачем укладено договір позики, за яким він передав у власність ОСОБА_2. гроші в розмірі 12 тис. грн., які останній не хоче повертати. Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідача суму позики та проценти за договором у розмірі 406 грн. 56 коп.

У процесі розгляду справи ОСОБА_2. подав зустрічний позов про визнання недійсним договору позики, посилаючись на те, що проводив ремонт у квартирі ОСОБА_1. Розписка про виникнення боргу в розмірі 12 тис. грн. написана ним на зобов'язання щодо ремонту квартири, проте ОСОБА_1. цей факт заперечує.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2. задоволено. Визнано недійсним договір позики, згідно з яким ОСОБА_2. отримав від ОСОБА_1. 12 тис. грн.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовів відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень і задоволення його позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні основного позову ОСОБА_1. і зустрічного позову ОСОБА_2., апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем ОСОБА_1не доведено належними та допустимими засобами доказування, що між ним і відповідачем ОСОБА_2. виникли правовідносини щодо договору позики або між ними мала місце новація боргу в позикове зобов'язання.

У силу вимог ст. ст. 1046- 1052 ЦК України договір позики не характеризується такою понятійною ознакою як борг. Таким чином, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Однак ст. 1053 ЦК України дає визначення новації боргу в позикове зобов'язання та зазначає, що борг може виникати з інших підстав зобов'язального характеру (договір купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави).

ОСОБА_1. просив стягнути суму позики та проценти за договором позики на підставі положень ст. ст. 1048, 1049, 1052 ЦК України, яку регулюють правовідносини договору позики. Як на підставу задоволення позовних вимог посилався на розписку, надану відповідачем ОСОБА_2. Однак цей борг, як це зазначено в розписці, виник як забезпечувальне зобов'язання того, що ОСОБА_2. повернеться до ОСОБА_1. та виконає взяті на себе зобов'язання з ремонту квартири.

При розгляді зазначеної справи апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.