Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,

Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про захист цивільних прав, зобов'язання вчинити дії та відшкодування майнової шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 липня 2008 року,

У травні 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду із зазначеним позовом до ВАТ "Укртелеком", посилаючись на те, що є власником 3/4 частини жилого будинку по АДРЕСА_1та користувачем земельної ділянки, що закріплена за цим будинком. Працівники ВАТ "Укртелеком" з 5 по 7 квітня 2007 року проводили ремонтні земляні роботи з відновлення кабелю зв'язку спочатку по самій вулиці (землі загального користування), пошкодивши її асфальтову частину, а потім без його дозволу пошкодили і демонтували дерев'яний паркан, який слугував межовим знаком, незаконно та самоуправно проникли на територію його землекористування, вирили котлован, знищили насадження. Крім цього був пошкоджений ґрунтовий шар землі, що негативно впливає на якісні родючі властивості землі.

З урахуванням наведеного позивач просив зобов'язати ВАТ "Укртелеком" перенести кабель зв'язку, що знаходиться на його земельній ділянці, на землі загального користування чи землі зв'язку; відновити асфальтне покриття по вулиці в районі його будинковолодіння; відновити стан ґрунтового родючого шару його земельної ділянки в натурі; відшкодувати завдану йому майнову шкоду в натурі шляхом ремонту дерев'яного паркану та стягнути понесені ним судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 липня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. Додатковим рішенням районного суду від 3 квітня 2008 року з ОСОБА_1стягнуто судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кабель зв'язку був прокладений ще в 1974 році на землях загального користування, проте у подальшому розмір та межі земельної ділянки по АДРЕСА_1були збільшені, внаслідок чого частина прокладеного кабелю опинилася на землі землекористувача (позивача). Для обслуговування та ремонту пошкодженого кабелю зв'язку працівники ВАТ "Укртелеком" вирили котлован та зняли секції паркану на території землекористування ОСОБА_1., після проведення ремонту засипали котлован, поновили паркан. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що протиправних дій з боку працівників товариства не було.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна, оскільки до них суди дійшли з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судами встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1у 1998 року став співвласником (3/4 частини) жилого будинку по АДРЕСА_1

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області перевіркою встановлено, що порушень земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1. немає, а доводи ВАТ "Укртелеком" щодо самовільного збільшення ним своєї земельної ділянки, внаслідок чого кабель зв'язку, що належить товариству, опинився на цій ділянці, бездоказові (а.с. 48, 63).

З 2 по 6 квітня 2007 року працівниками "ВАТ "Укртелеком" проводився ремонт пошкодженого кабелю зв'язку, який був прокладений у 1974 році на землях загального користування, проте внаслідок збільшення розміру земельної ділянки, що органом місцевого самоврядування закріплений за будинкомАДРЕСА_1, частина кабелю опинилася на вказаній земельній ділянці. У зв'язку з цим на земельній ділянці, якою користується позивач, був виритий котлован та знесений дерев'яний паркан, після ремонту пошкодження були відновлені.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про телекомунікації" особи, які відповідно до цього закону отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним Кодексом України (2768-14) , для прокладання під землею телекомунікаційних мереж або усунення їх пошкодження.

Статтею 99 ЗК України передбачено можливість встановлення такого земельного сервітуту.

Разом з тим матеріали справи не містять даних про те, що землекористувач ОСОБА_1надав дозвіл ВАТ "Укртелеком" обслуговувати та проводити ремонт ліній зв'язку, кабель якого проходить по його земельній ділянці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

У порушення вимог зазначених вище норм матеріального та процесуального права, суд належним чином доводи позивача та заперечення відповідача не перевірив.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого слід з'ясувати обставини справи та характер правовідносин сторін і ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.