У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі:
головуючого
|
Яреми А.Г.,
|
|
суддів:
|
Левченка Є.Ф.,
|
Лихути Л.М.,
|
|
Охрімчук Л.І.,
|
Романюка Ю.М.,
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства "Добропілллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Білицька", третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та складення акту за формою Н-1, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 2 вересня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з названим позовом.
Зазначав, що перебував у трудових відносинах з Державним підприємством (далі - ДП) "Добропіллявугілля" та працював машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду у відособленому підрозділі (далі - ВП) "Шахта "Білицька".
18 січня 2008 року при виконанні трудових обов'язків він отримав травму спини, в зв'язку з чим йому було поставлено діагноз: "гостра дискогенна попереково-крижова радикулопатія з виявленим больовим синдромом", проте акт за формою Н-1 роботодавцем не складався й нещасний випадок, що трапився з ним на виробництві не розслідувався.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1. просив суд встановити факт, що 18 січня 2008 року при виконанні трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок на виробництві та зобов'язати відповідача видати йому акт за формою Н-1.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року позов задоволено: встановлено, що 18 січня 2008 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1., машиніст гірничих виїмкових машин 5 розряду ДП "Добропілллявугілля" ВП "Шахта "Білицька", при виконанні трудових обов'язків відчув різкий біль у попереку та отримав гостру дискогенну попереково-крижову радикулопатію з вираженим больовим синдромом; зобов'язано ВП "Шахта "Білицька" ДП "Добропілллявугілля" скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок 18 січня 2008 року при зазначених у рішенні обставинах.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 2 вересня 2008 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: зобов'язано ДП "Добропілллявугілля" скласти та видати ОСОБА_1. акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, який стався 18 січня 2008 року о 23 год. 30 хв. під час виконання ним трудових обов'язків машиніста гірничих виїмкових машин на "Шахті "Білицька" ДП "Добропілллявугілля".
В обґрунтування касаційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області (далі ВВД ФСС) посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що роботодавець позивача в порушення вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п)
(далі - Порядок) не виконав покладеного на нього обов'язку щодо розслідування нещасного висновку, який стався з ОСОБА_1. 18 січня 2008 року під час виконання трудових обов'язків.
Проте повністю погодитися з таким висновком судів не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 17 Порядку нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.
Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.
Встановивши, що раптове погіршення стану здоров'я позивача сталося при виконанні ним трудових обов'язків під час перебування на підземних роботах, суди в порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України не вирішили питання, чи розслідувався цей факт посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, та не взяли до уваги, що причино-наслідковий зв'язок між погіршенням стану здоров'я позивача та впливом на нього шкідливих виробничих факторів може бути встановлений лише на підставі відповідного медичного висновку, який в матеріалах справи відсутній.
Крім того, апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права, оскільки положення п. 15 Порядку, який стосується випадків прояву гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах, не має відношення до захворювання, що було виявлено в позивача.
Таким чином, суди, не встановивши на підставі належних доказів обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим ухвалені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 2 вересня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
А.Г. Ярема
|
Судді:
|
Є.Ф.
Левченко
|
|
Л.М. Лихута
|
|
Л.І. Охрімчук
|
|
Я.М. Романюк
|