Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", треті особи - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, орган опіки та піклування Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2та відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") про визнання договору недійсним. Позивачка зазначала, що в період шлюбу з ОСОБА_2. вони придбали квартиру АДРЕСА_1. 29 грудня 2005 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі - АППБ "Аваль"), правонаступником якого є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_2. було укладено кредитний договір на суму 122 400 грн. строком до 28 грудня 2012 року під 19 % річних. В той же день відповідачами було укладено договір іпотеки, за яким вимогу банку щодо виплат за кредитним договором було забезпечено зазначеною вище квартирою. Посилаючись на те, що квартира є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2, а в договорі іпотеки вказівки про це не міститься, а також на те, що в спірній квартирі рішенням суду про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2. визначено місце проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, а договір іпотеки на порушення ст.ст. 17 та 18 Закону України "Про охорону дитинства" було укладено без згоди органу опіки і піклування, позивачка просила визнати цей договір недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України як такий, що суперечить закону.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2008 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 29 грудня 2005 року між АППБ "Аваль" та ОСОБА_2.

У касаційній скарзі ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та визнаючи договір іпотеки недійсним суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що квартирою, якою за договором іпотеки забезпечено виконання зобов'язання ОСОБА_2перед банком за кредитним договором, має право користуватися неповнолітній син сторін, відтак, для укладання договору був необхідним дозвіл органу опіки і піклування, а відсутність такого дозволу є порушенням закону та підставою для визнання договору недійсним.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог є підставою його недійсності (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Таким чином, батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування розпоряджатися майновими правами дітей.

Однак, як встановлено судом, неповнолітній син позивачки майнових прав щодо забезпеченої договором іпотеки квартири не мав, відтак, для укладання цього договору дозвіл органу опіки і піклування законом не вимагається. Посилання апеляційного суду на ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", який вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, права користування якими мають діти, також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки договір укладено 29 грудня 2005 року, а зазначений закон набрав чинності з 1 січня 2006 року і відповідно до загальних правил дії закону в часі немає зворотної дії (ст. 58 Конституції України).

Таким чином, судом неправильно застосовано норму матеріального закону, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 441, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", треті особи - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, орган опіки та піклування Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя, про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.