Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні спільним двором за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 березня 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., треті особи: ОСОБА_4., виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні спільним двором по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона є власником 48/100 частин жилого будинку, що розташований за вказаною адресою. У спільному користуванні співвласників цього будинку знаходиться двір загального користування площею 0,0157 га, однак відповідачі створили перешкоди вільному проходу позивачки до своїх господарських споруд.

ОСОБА_1. просила позов задовольнити.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2. та ОСОБА_3звільнити двір загального користування біля будинку АДРЕСА_1

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 17 березня 2008 року рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року в частині зобов'язання знести літню кухню та прибудови до неї скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.

У решті - рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Частково скасовуючи рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо знесення літньої кухні та прибудови до неї, апеляційний суд виходив із того, що земельна ділянка, на якій знаходиться літня кухня та прибудова до неї, відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є приватною власністю ОСОБА_2.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або за законом.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 ( а. с. 9-13, 27).

Відповідно до державного акта на право власності на землю від 6 квітня 2007 року ОСОБА_2. є власником земельної ділянки площею 0,0720 га поАДРЕСА_1, його частка в спільній власності становить 22/100 частини, ОСОБА_1. - 71/100 частину ( а. с.167).

Тобто, задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що двір знаходиться в спільному користуванні сторін, співвласники не мають визначених часток, угоду про поділ двору відповідно до частин у будинку ніким не затверджено й нотаріально не завірено, згоди на поділ двору позивачка не давала, а тому сторони мають рівні права володіння, користування і розпорядження двором.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 березня 2008 року скасувати, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.