Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки в натуральній формі та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, відшкодування моральної шкоди,

У липні 2008 року прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки в натуральній формі та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 25 серпня 2005 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, яка належала орендарю на праві приватної власності відповідно до державного акта на земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину за законом прийняв ОСОБА_1., який отримав свідоцтво про право на спадщину; до спадкового майна входила земельна ділянка. Вважаючи, що із цього часу

ОСОБА_1. має право розпоряджатися землею та отримувати орендну плату у натуральній формі, просив стягнути з ОСОБА_2 борг із орендної плати за 2006-2007 роки, яку зобов'язувалась сплачувати в строк до 31 грудня кожного року орендну плату у грошовій сумі 2% від вартості паю, яка на час укладення договору складала 29 785 грн., або в натуральній формі.

Також ОСОБА_1. указував, що ОСОБА_2. неодноразово намагалася сплатити йому орендну плату у грошовій формі, але він відмовився зважаючи на те, що має право отримати орендну плату за земельну ділянку у натуральній формі.

Посилаючись на те, що відповідачкою порушені умови договору, просив достроково розірвати договір оренди та стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за період часу з 1 січня 2007 року до деня прийняття судом рішення.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постановлені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 25 серпня 2005 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею

3, 0269 га строком на 10 років для сільськогосподарського використання, яка належала орендарю на праві приватної власності відповідно до державного акта на земельну ділянку (а.с.15-20). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. померла, після її смерті відкрилася спадщина й 16 листопада 2006 року ОСОБА_1. отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. До складу успадкованого майна померлої ввійшла земельна ділянка площею 3, 0269 га, на яку

ОСОБА_1 видано державний акт на право власності.

Пунктом 40 указаного договору передбачений перехід права на орендовану земельну ділянку до спадкоємців.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із відсутності передбачених законом - ст. ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" - підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної частки (паю) та доведеності факту невчинення позивачем дій, які, на думку суду, свідчать про не згоду

ОСОБА_1. на продовження дії договору оренди земельної частки (паю) на тих самих умовах і на той самий строк, тобто позивачем не було ініційовано питання про перегляд умов виплати орендної плати, як це передбачено в п. 13 договору.

При вирішенні питання стосовно неналежної й несвоєчасної виплати орендної плати, суди посилались на те, що питання про форму орендної плати (у грошовій чи натуральній формі) вирішується виключно орендарем, а не орендодавцем, а до 2007 року орендна плата сплачена ОСОБА_4 на підставі довіреності ОСОБА_3

Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтується на матеріалах справи й вимогах закону.

Так, згідно з п. 9 договору оренди землі, укладеним між ОСОБА_3. та підприємцем ОСОБА_2, орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі: грошова - 2% від вартості паю, або натуральна - зерно 2 т, соняшник 100 кг, мука 50 кг, крупа 20 кг, за бажанням - один причеп соломи, оранка присадибної ділянки 15 соток, а також у разі смерті орендодавця - ритуальні послуги на суму 200 грн.

Зазначене положення договору не свідчить про те, що питання визначення форми орендної плати залежить виключно від волі орендаря без урахування інтересів орендодавця, який просив провести виплату у натуральній формі.

У ході перевірок, які проводились прокуратурою, було встановлено, що відповідачка не в повній мірі проводить виплату орендної плати, про що свідчить лист прокуратури Вільнянського району Запорізької області від

11 квітня 2008 року (а.с.19).

Прийшовши до висновку про належну виплату орендної плати за 2006 рік на підставі довіреності ОСОБА_3, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 й на час отримання в серпні 2006 року орендної плати ОСОБА_4 довіреність від імені померлої втратила чинність. Отже таку, виплату не можна вважати належною.

На зазначені недоліки не звернув уваги й апеляційний, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи викладене, рішення суду в частині стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню та направленню в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення суду про відмову в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2008 року в частині стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.