У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2009 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України про визнання незаконним звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем було укладено строковий трудовий договір з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, згідно якого вона працювала на посаді провідного наукового співробітника Центральної науково-дослідної лабораторії. Наказом № 687-Л від 29 грудня 2006 року її звільнено з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору. З 1 січня 2007 року вона продовжувала працювати на зазначеній посаді. 7 лютого 2007 року наказ № 687-Л був скасований наказом № 65-Л, як не реалізований. Наказом № 53-Л від 7 лютого 2007 року її звільнено з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Вважає звільнення незаконним. В ході судового розгляду позивачка змінила свої позовні вимоги, відмовившись від вимог про поновлення на роботі. Просила визнати незаконним її звільнення з посади провідного наукового співробітника Центральної науково-дослідної лабораторії, стягнути з відповідача на її користь 23 370 грн. 92 коп. середній заробіток за час вимушеного прогулу та 50 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано, що ОСОБА_2 звільнена з посади провідного наукового співробітника Центральної науково-дослідної лабораторії згідно наказу № 53-Л від 7 лютого 2007 року без законної підстави. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2009 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано, що ОСОБА_2 звільнена з посади провідного наукового співробітника центральної науково-дослідницької лабораторії Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України згідно наказу № 53-Л від 7 лютого 2007 року без законної підстави. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не встановлено.
Керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України про визнання незаконним звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк