6-16988св09 Про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними - 25.05.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Мандрощук Вікторія Євгенівна,

Тишківська Р.І. та Грень Н.М., обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від

21 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

25 травня 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у

м. Львові, укладений 5 грудня 1997 року між ОСОБА_6, яка діяла у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11,

ОСОБА_3, та ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7; договір купівлі-

продажу вказаної квартири, укладений 6 жовтня 2007 року між

ОСОБА_12 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М.; договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 27 лютого 2008 року між

ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р.І., посилаючись на те, що зазначені вище договори були укладені під впливом обману та помилки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу квартири № 1 у будинку № 11 по вул. Джерельній у м. Львові, а саме: укладений 5 грудня 1997 року між

ОСОБА_6, яка діяла у своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 ОСОБА_3, та ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В.Є.; укладений 6 жовтня 2007 року між ОСОБА_12 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М.; укладений 27 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р.І. Кожну зі сторін зобов’язано повернути іншій стороні все одержане за договором. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь держави солідарно 100 грн. судового збору.

ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ) особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст. ст. 215 - 235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 330, ст. 388).

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зокрема, договору купівлі-продажу, укладеного

5 грудня 1997 року між ОСОБА_6, яка діяла у своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 ОСОБА_3, та

ОСОБА_12, договору купівлі-продажу, укладеного 6 жовтня 2007 року між ОСОБА_12 і ОСОБА_4, договору купівлі-продажу, укладеного 27 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з підстав невідповідності їх вимогам закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, відповідно до ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд не з’ясував усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і не застосував правову норму, що підлягає застосуванню.

Апеляційний суд, перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 травня

2009 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Мандрощук Вікторія Євгенівна, Тишківська Р.І. та Грень Н.М., обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними передати на новий розгляд до суду першої інстанції.