6-21459св08 Про стягнення страхової суми за ДТП - 20.05.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової суми за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - АТ "УПСК") на рішення апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 29 травня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний їй на праві власності автомобіль ВАЗ-2104, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску отримав значні механічні пошкодження на суму, за висновком експертизи, 45 105 грн. Оскільки відповідач - АТ "УПСК", з якою вона 27 квітня 2007 року уклала договір старування наземних транспортних засобів, відмовився виплатити їй страхове відшкодування, просила про задоволення позову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 8 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. З АТ "УПСК" на її користь стягнуто 45 105 грн., розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з АТ "УПСК" на користь ОСОБА_1 страхову суму в розмірі 37 380 грн. і судові витрати в сумі 403 грн. 80 коп.

У касаційній скарзі АТ "УПСК" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що АТ "УПСК" при настанні страхового випадку безпідставно відмовило виплатити страхову суму, оскільки вини позивачки у дорожньо-транспортній пригоді немає, а пункт 6.3.18 Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту, на який посилався відповідач і який передбачає випадки, коли страхове відшкодування не виплачується, суперечить самій природі договору страхування і відсутні достовірні дані про ознайомлення з такими Правилами самої позивачки.

Апеляційний суд, зменшуючи розмір страхового відшкодування, правильно виходив з того, що вина ОСОБА_1 у ДТП доведена, так як вона допустила порушення Правил дорожнього руху України і здійснила наїзд на дерево, проте таке порушення не передбачене п.7.13.7 договору страхування між сторонами як підстава для відмови у страховій виплаті. У зв'язку з цим позивачка має право на страхову виплату, проте районний суд не вирахував розмір франшизи - 1 % від страхової суми та вартість проданого позивачкою автомобіля.

Зазначені висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права.

Судом установлено, що договором страхування наземних транспортних засобів від 27 квітня 2007 року між сторонами така підстава для відмови у виплаті страхової суми як наїзд на дерево, не передбачена. Перелік виключень із страхових випадків і перелік ДТП, які викликані порушенням Правил дорожнього руху, носить вичерпний перелік (пункт 7).

Рішення апеляційного суду відповідає вимогам ст. ст. 17, 26 Закону України "Про страхування" та ст. 991 ЦК України.

У відповідності до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України