6-14846св08 Про визнання права власності на нежиле приміщення - 20.05.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання права власності за касаційною скаргою представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2008 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Під указаною квартирою знаходиться допоміжне нежиле приміщення підвалу площею 17,1 кв. м.

Вважаючи, що разом з іншими власниками квартир він є співвласником допоміжних приміщень, та посилаючись на отримання від них згоди на виділ спірного приміщення в його власність, позивач просив визнати за ним право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу площею 17,1 кв. м. та зобов'язати КП "ОБТІ та РОН" зареєструвати за ним таке право.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ним право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу загальною площею 17,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

У касаційній скарзі Представництво просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне підвальне приміщення є допоміжним приміщенням будинку, а тому співвласники цього будинку мають на нього право власності.

Погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення (комори, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців будинку.

Проте як в апеляційній, так і в касаційній скарзі Представництво посилається на те, що спірне приміщення не є "допоміжним", а відноситься до нежитлового фонду та є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежилі підвальні приміщення від 5 жовтня 2005 року, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 465 від 11 серпня 2004 року (а.с. 32).

При цьому ні Одеська міська рада, як власник приміщення, ні Представництво, до компетенції якого відноситься управління комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, до участі у справі залучені не були, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судових рішень.

Крім того, у порушення положень ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд не перевірив доводів Представництва про те, що спірне приміщення є нежилим, тобто таким, що відноситься до житлового комплексу, але не має відношення до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, на протязі багатьох років використовується ДП "Торговий центр "Одесагаз" під розміщення творчих майстерень з ремонту лічильників та магазин.

Згідно з ч. 3 п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність місцевих рад.

Таким чином, ухвалюючи рішення по суті спору, суд першої інстанції належним чином обставин справи не з'ясував, не звернув уваги на те, що "допоміжні" приміщення і "нежилі" приміщення являють собою різні частини багатоквартирного будинку, а тому слід було встановити не тільки характеристику спірного приміщення, зокрема чи відноситься воно до підвальних, але і виходити з того, чи є це приміщення допоміжним, чи призначено воно для забезпечення експлуатації будинку, у якій його частині знаходиться технічне оснащення будинку (інженерні комунікації і технічні пристрої, що необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир), без доступу до якого експлуатація жилого будинку неможлива.

Апеляційний суд, залишаючи рішення районного суду без змін, на вказані недоліки уваги не звернув.

За таких обставин, які свідчать про те, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, вони відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.