Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 36 Бабушкінського району м. Дніпропетровська, виконавчий комітет Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, про зміну умов договору найму жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2008 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. про виселення.

Зазначала, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1, до якої в 1998 році вселилася разом із сином - ОСОБА_2. 21 квітня 2001 року відповідач зареєстрував шлюб зі ОСОБА_3., яка разом із сином від першого шлюбу, ОСОБА_4, вселилася без її згоди до спірної квартири.

Посилаючись на те, що відповідачі створюють такі умови, за яких неможливе спільне проживання, просила виселити ОСОБА_2 зі спірної квартири у зв'язку з неможливістю спільного проживання, а відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4. як осіб, які вселилися до квартири в неустановленому законом порядку, без її згоди.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2. у липні 2007 року звернувся до суду із зустрічним позовом про зміну умов договору найму жилого приміщення й просив виділити йому в користування жилу кімнату площею 19, 2 кв.м, залишити в користуванні у матері, ОСОБА_1., жилу кімнату площею, 14,0 кв. м, інші приміщення - у спільному користуванні; зобов'язати виконавчий комітет Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська укласти відповідні договори найму на виділені в користування кімнати.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: виселено ОСОБА_3., ОСОБА_4. з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. і в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2008 року зазначене рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Постановлено змінити умови договору найму квартири АДРЕСА_1; виділити в користування ОСОБА_2. кімнату площею 19, 2 кв. м, а ОСОБА_1 - кімнату площею 14 кв. м; залишити в спільному користуванні сторін кухню, коридор, ванну, вбиральню та комору; зобов'язати комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 36 Бабушкінського району м. Дніпропетровська укласти зі сторонами відповідні договори найму жилого приміщення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно зі ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі, частина кімнати або кімната, зв'язана і іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами склалися неприязні стосунки, ОСОБА_2. як член сім'ї наймача має право вимагати укладення з ним окремого договору найму жилого приміщення, виділенням у користування ОСОБА_1 кімнати площею 14 кв. м права та інтереси останньої не будуть погіршені чи порушені будь-яким чином.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки апеляційний суд дійшов його без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах.

Як свідчать вищезазначені вимоги закону, законодавець виходив із визнання рівності прав і обов'язків усіх членів сім'ї наймача.

Висновок суду про те, що виділення ОСОБА_1 в користування кімнати розміром 14 кв.м. не порушує її прав не ґрунтується на належних доказах.

Суд на порушення вимог ст.ст. 212- 214, 316 ЦПК України вирішуючи спір не витребував та не досліджував технічну документацію спірної квартири. В матеріалах справи відсутня навіть довідка ф-3 та поетажний план квартири, що позбавляє можливості дійти висновку щодо кількості осіб, які зареєстровані в квартирі, розміру жилої площі, що припадає на кожного з них, розміру кімнат у спірній квартирі та можливості укладення з урахуванням санітарних і технічних умов двох договорів найму.

За таких обставин рішення апеляційного суду в зазначеній частині не можна визнати законним і обґрунтованим й воно підлягає скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо рішення суду в частинні вимог ОСОБА_1. про виселення, то воно ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про зміну умов договору найму жилого приміщення скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.