Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3, треті особи - Київське міське управління юстиції, товариство з обмеженою відповідальністю "УкрВнешТемп", служба у справах неповнолітніх Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1та ОСОБА_3, треті особи - Київське міське управління юстиції, товариство з обмеженою відповідальністю "УкрВнешТемп", служба у справах неповнолітніх Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання права власності на спадкове майно та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - 12-та Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1звернулася до суду з уточненим та доповненим в подальшому позовом до ОСОБА_3. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання свідоцтва про права на спадщину частково недійсним. Позивачка зазначала, щоІНФОРМАЦІЯ_1помер її син ОСОБА_5 Внаслідок його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 Фактично проживаючи в цій квартирі та будучи зареєстрованими в ній на час відкриття спадщини вона та її чоловік ОСОБА_4., який є батькомОСОБА_5, прийняли спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4. і внаслідок його смерті відкрилася спадщина на іншу 1/4 частку квартири. Переоформляючи спадщину на себе, вона довідалася в нотаріуса про те, що дочкаОСОБА_5 - неповнолітня ОСОБА_3., прийняла спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті її батькаОСОБА_5, шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та їй 10 квітня 2001 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося з 50 % статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "УкрВнешТемп" (далі - ТОВ "УкрВнекшТемп"). Посилаючись на те, що вона, як і відповідачка ОСОБА_3. та ОСОБА_4., є спадкоємцями першої черги за законом внаслідок смертіОСОБА_5, та разом зОСОБА_4фактично прийняли спадщину, а вона, позивачка, в подальшому прийняла і спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4, позивачка просила визнати за нею право власності на 7/36 часток спірної квартири та 22,21 % статутного фонду ТОВ "УкрВнешТемп", одночасно визнавши частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 10 квітня 2001 року на ім'я ОСОБА_3.

У травні 2006 року ОСОБА_3. в особі її законного представника ОСОБА_6. звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1про визнання права власності на 1/4 частку квартири з тих підстав, що в установленому законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті її батькаОСОБА_5, однак про наявність у спадковому майні частки спірної квартири довідалася лише зараз і тому своєчасно не оформила виникле в неї право на частку квартири на себе. Заперечуючи факт прийняття ОСОБА_1спадщини, яка відкрилася внаслідок смертіОСОБА_5, ОСОБА_3. просила визнати за нею право на 1/4 частку квартири, яка за життя належала її батькові ОСОБА_5

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1та ОСОБА_3. про визнання права власності на спадкове майно та визнання виданого на ім'я ОСОБА_3. свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, посилаючись на те, що є сином ОСОБА_4 та також прийняв спадщину, яка відкрилася внаслідок його смерті, шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. Просив визнати за ним право власності на 1/9 частку квартири та 5,55 % статутного фонду ТОВ "УкрВнешТемп".

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2007 року, зустрічний позов ОСОБА_3. задоволено та визнано за нею право власності на частку квартири АДРЕСА_1 яка за життя належала ОСОБА_5 У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1та ОСОБА_2. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3. та відмови в її позові, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_1та задовольняючи позов ОСОБА_3. суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3. в установленому законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті її батькаОСОБА_5, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, а ОСОБА_1пропустила строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинний на час відкриття спадщини внаслідок смертіОСОБА_5, спадкоємець приймає спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом установлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги за законом внаслідок його смерті були його батьки ОСОБА_1та ОСОБА_4., а також дочка ОСОБА_7. ОСОБА_7. прийняла спадщину шляхом подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття, а ОСОБА_1та ОСОБА_4. прийняли спадщину шляхом фактичного вступу у зазначений вище строк у володіння спадковою часткою квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4. ОСОБА_1прийняла також і спадщину, яка відкрилася внаслідок його смерті, оскільки постійно проживала із спадкодавцемОСОБА_4на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї протягом шести місяців (ст.ст. 1268, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦК Української РСР 1963 року та ст. 261 ЦК України 2003 року перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Звертаючись в березні 2006 року до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1вказувала, що про порушення ОСОБА_3. її права на спадщину, яка відкрилася внаслідок смертіОСОБА_5, вона довідалася лише в листопаді 2005 року, коли державний нотаріус повідомила її про видачу в квітні 2001 року ОСОБА_3. свідоцтва про право на спадщину за законом.

На порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд на зазначене посилання уваги не звернув, оцінки йому не дав, хоча це має значення для правильного вирішення питання про дотримання ОСОБА_1позовної давності, та дійшов помилкового висновку про звернення ОСОБА_1з позовом про захист порушеного права до суду після спливу позовної давності.

Таким чином, при вирішенні позовів ОСОБА_1та ОСОБА_3. судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення в частині вирішення позову ОСОБА_2. в касаційному порядку не оскаржується, відтак, відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2007 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1та ОСОБА_3, а також ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2007 року, якою залишено зазначена частина рішення суду першої інстанції без змін, скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.