Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У вересні 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 7 червня 2007 року приблизно об

11 годині на вулиці Комінтерну в м. Красноармійську за участі автомобіля

"DAEWOO Lanos NF69 Y", номерний знак НОМЕР_1 який належить позивачу й під його керуванням, з пасажиром ОСОБА_4., та автомобіля "DAEWOO Lanos" номерний знакНОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2., який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), унаслідок із чим автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень та злетів на узбіччя з боку зустрічної смуги, а сам ОСОБА_1отримав тілесні ушкодження. Позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди

17 792 грн. 25 коп.; 300 грн. витрат на оплату висновку експерта та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1уточнив позовні вимоги, указавши, що оскільки власником автомобіля єОСОБА_3., то обов'язок відшкодувати шкоду необхідно покласти на власника автомобіля, а також просив стягнути 726 грн. 40 коп., витрачених на лікування завданих у результаті ДТП тілесних ушкоджень, та судові витрати.

ОСОБА_2. іОСОБА_3. звернулися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на вищевикладені обставини та вважаючи, що ДТП відбулася з вини ОСОБА_1., який порушив Правила дорожнього руху (далі - ПДР), просили стягнути з нього на відшкодування матеріальної шкоди 19 196 грн. 63 коп., 350 грн. витрат на оплату висновку експерта та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

18 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2008 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1.

17 972 грн. 25 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; 709 грн. 82 коп. на відшкодування витрат на лікування; 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1. на користьОСОБА_3

19 166 грн. 63 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 200 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати постановлені у справі судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2. та ОСОБА_3й задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Задовольняючи частково первинний та зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з наявності вини обох водіїв.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Судом установлено, що 7 червня 2007 року приблизно об

11 годині на вулиці Комінтерну в м. Красноармійську за участі автомобіля

"DAEWOO Lanos NF69 Y", номерний знак НОМЕР_1 який належить позивачу й під керуванням останнього, з пасажиром ОСОБА_4., та автомобіля "DAEWOO Lanos", номерний знакНОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2., який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, відбулася ДТП, унаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач ОСОБА_1- тілесні ушкодження.

На місці ДТП працівниками управління ДАІ ДМУ УМВС України в Донецькій області були складені протоколи огляду, схема дорожньо-транспортної пригоди та протокол про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_2. п.12.1 ПДР, а 13 червня 2007 року був складений протокол відносно водія ОСОБА_1. про порушення п.10.1 ПДР.

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від

17 липня 2007 року ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. На вказану постанову прокурором

м. Димитрова внесено протест від 5 грудня 2007 року у зв'язку з дослідженням не в повному обсязі факту порушення ПДР та вини осіб.

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від

11 червня 2008 року ОСОБА_2. було визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КпАП України, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з тим, що сплинув строк, передбачений ст. 38 КпАП України, протягом якого можна вирішувати питання про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2007 року ОСОБА_1. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Постановою апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2007 року постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня

2007 року скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Стаття 61 ЦПК України окреслює підстави звільнення від доказування. Відповідно до п. 4 указаної статті вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Проте поза увагою суду залишилось те, що указаними вище постановами судів був встановлений факт наявності вини відповідача ОСОБА_2. та відсутності вини ОСОБА_1у вчиненні ДТП. Постанови набрали законної сили.

Апеляційний суд на доводи апеляційної скарги уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

18 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від

26 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.