Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2008 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в порядку ст.ст. 12, 14, 17, 45, 48 КпШС України, ст. ст. 38-41 СК України та п.п. 4.1 - 4.3 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 9 грудня 1983 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований Синятківською сільською радою Макарівського району Київської області. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 серпня 2003 року шлюб розірвано. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2006 року вказане рішення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами (справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1). До своєї смерті ОСОБА_3 проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1

Після смерті, 16 червня 2005 року, чоловіка їй випадково стало відомо про те, що 29 листопада 2003 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_2 Просила суд визнати цей шлюб недійсним із тих підстав, що на момент укладення з ОСОБА_2 шлюбу ОСОБА_2 перебував у дійсному шлюбі з нею, ОСОБА_1, оскільки рішення про його розірвання скасовано судом у зв'язку з нововиявленими обставинами; шлюб із ОСОБА_2 є фіктивним, тому що зареєстрований без наміру створити сім'ю та з порушенням процедури й строків укладення шлюбу.

Рішенням Печерського районного суду від 20 березня 2007 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним від дня державної реєстрації шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_2, зареєстрований 29 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 29 листопада 2003 року зроблено актовий запис за № 508.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд указав, що на момент укладення шлюбу з ОСОБА_3, 29 листопада 2003 року, ОСОБА_2 не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, а остання, у свою чергу, не надала та судом не встановлено доказів фіктивності шлюбу з ОСОБА_2

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2008 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд указаного рішення апеляційного суду від 26 липня 2007 року в зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 29 жовтня 2008 року, задовольнити її заяву про перегляд рішення цього ж суду від 26 липня 2007 року й направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду від 26 липня 2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційна інстанція правильно виходила із того, що оскільки вказані в заяві обставини про те, що ОСОБА_2 не вчиняв особисто підпис в записі акта про одруження або ж не був присутній при укладенні шлюбу з ОСОБА_3, чи запис в акті про одруження є підробленим, не є нововиявленими і не були предметом позову, який обгрунтовувався тим, що на момент укладення шлюбу з ОСОБА_3 ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі та укладений шлюб є фіктивним (зареєстрований без наміру створити сім'ю).

Такий висновок апеляційного суду відповідає вимогам закону і не виключає можливість заявлення позову з інших підстав.

Оскільки доводи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки встановлених судом правовідносин, а оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, то передбачених ст. 342 ЦПК України підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.