6-7199св08 Про визнання права власності на спадкове майно та про знесення самочинного будівництва - 20.05.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно; за зустрічним позовом Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, Київського міського бюро технічної інвентаризації про знесення самочинного будівництва; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності,

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 1986 року безперервно та відкрито володіє ним.

Протягом розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на даний будинок у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3

При цьому зазначав, що будинок на праві власності належав ОСОБА_4, яка заповіла його ОСОБА_3 Після смерті в 1988 році ОСОБА_4 його мати фактично прийняла спадщину, користувалася будинком і земельною ділянкою, укладала договори страхування.

У 2000-2002 роках вони з матір'ю почали відбудову будинку, оскільки він був зруйнований під час пожежі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Він як спадкоємець прийняв спадщину та вступив в управління та володіння будинком, виконував роботи з його реконструкції.

Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 пропустила строк для прийняття спадщини, не оформила належним чином право власності на спадкове майно.

Крім того, внаслідок пожежі будинок був зруйнований та ОСОБА_1 зведений будинок без надання відповідних дозволів.

Посилаючись на викладене, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація просила зобов'язати відповідача знести самочинне будівництво та зобов'язати комунальне підприємство "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зняти з реєстрації будинок АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_4

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом про припинення права власності на будинок АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вони з відповідачем - рідним братом є спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_3 Спірний будинок був зруйнований внаслідок пожежі, отже спадкове майно відсутнє.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано за ним право власності на частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. У решті позову ОСОБА_1, в зустрічних позовах Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, виходив із того, що його мати ОСОБА_3 відповідно до заповіту прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном - будинком АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Позивач звернувся із заявою в нотаріальну контору як спадкоємець першої черги, а тому має право на частину будинку АДРЕСА_1, оскільки його сестра як спадкоємиця теж прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, якій належав будинок АДРЕСА_1 на праві власності, у 1986 році склала заповіт на вказаний будинок на користь ОСОБА_3 У 1988 році ОСОБА_4 померла. Після її смерті ОСОБА_3 користувалася будинком, обробляла земельну ділянку біля будинку, однак правовстановлюючих документів на себе не оформлювала. Проживала вона та була прописана у будинку АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. У встановлений законом строк в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини звернулися її діти: позивач ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_2

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не перевірив доводів ОСОБА_5 - сестри позивача та Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про те, що на час смерті ОСОБА_3 предмета спадкування вже не існувало, оскільки будинок АДРЕСА_1 згорів у 2000 році.

У матеріалах справи є фотографії земельної ділянки по АДРЕСА_1 за квітень 2005 року, де був раніше будинок ОСОБА_4, на яких будь-які споруди відсутні.

З пояснень ОСОБА_2 її брат почав будувати на місці старого будинку новий будинок у грудні 2005 року. На а.с. 65 є акт міжвідомчої комісії з питань здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у Святошинському районі м. Києва від 15 вересня 2005 року, з якого вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 огорожена парканом, на земельній ділянці розпочато будівництво фундаменту, інші будівлі та споруди відсутні.

У матеріалах справи є відповідь прокуратури Святошинського району м. Києва про те, що перевіркою станом на початок 2005 року не встановлено будь-яких збудованих будівель чи самовільного будівництва.

Суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України зазначеним документам оцінки не дав.

Апеляційний суд, погоджуючись із рішенням районного суду, не звернув уваги на допущені недоліки.

Оскільки допущені порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.