Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виробничого управління житлово-комунального господарства с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання наказу про звільнення недійсним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості із заробітної плати,

Рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з виробничого управління житлово-комунального господарства с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області 20 грн. 35 коп. заборгованості із заробітної плати, у задоволенні позовних вимог про визнання наказу про звільнення недійсним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 10 листопада 2008 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дністровського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2008 року залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 294 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду й передати питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суддя апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України; із заявою про поновлення процесуального строку не звертався.

Проте таких висновків суддя апеляційного суду дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропущення цього строку, про що постановляється ухвала.

Установлено, що 10 листопада 2008 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2008 року. В апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин його пропущення.

Відповідно до абз. 4 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) за наслідками розгляду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постановляється ухвала: або про поновлення строку на апеляційне оскарження в разі пропущення його з поважних причин, або за відсутності таких причин – про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 без розгляду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 294 ЦПК України, суддя апеляційного суду не взяв до уваги, що подана ОСОБА_6 апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та всупереч вимогам процесуального закону залишив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження невирішеним.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ст. 342 ЦПК України, з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2009 року скасувати, питання про прийняття апеляційної скарги передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.