Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2правонаступника ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності за спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_1про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року,

ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є донькою ОСОБА_6., ОСОБА_3. - її рідний брат. ОСОБА_6. на праві власності належав будинок з надвірними будовами АДРЕСА_1. Після смерті батька спадкоємцями були його дружина ОСОБА_7., син ОСОБА_3. і вона. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7., залишивши своє майно їй за заповітом. Тому просила встановити факт родинних відносин з ОСОБА_6., визнати права власності за спадкодавцем, визнати за нею право власності в порядку спадкування на 2/3 частини спірного будинку.

ОСОБА_3.,ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом про виселення ОСОБА_1. як тимчасового мешканця, оскільки остання незаконно проживає у зазначеному будинку.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено. Встановлено факт родинних відносин ОСОБА_6. і ОСОБА_1. як батька і доньки. За померлим ОСОБА_6. визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 За ОСОБА_7визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6. на 1/3 частину цього будинку. За ОСОБА_1. в порядку спадкування визнано право власності на 2/3 частини спірного житлового будинку. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року рішення міського суду скасовано в частині визнання права власності і спадкування, у цій частині ухвалено нове рішення, яким визнано, що померлий ОСОБА_6. мав на праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 Визнано, що померла ОСОБА_7. прийняла в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6. 1/3 частину вказаного житлового будинку. Визнано за ОСОБА_1. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6., ОСОБА_7. право власності на 2/3 частини вказаного житлового будинку. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзіОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 порушують питання про скасування рішення апеляційного суду та ухвалення рішення про відмову в позові ОСОБА_1., мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4ОСОБА_5 відхилити, а рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.