Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4про визнання недійсними розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації, державних актів про право власності на землю, договору купівлі-продажу земельної ділянки та за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради, державного акта на право власності на землю за касаційною скаргою ОСОБА_3на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2009 року,

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23 травня 1996 року йому була надана спірна земельна ділянка по вул. Лупана, 16 в житловому масиві "Обрій" і дозволено будівництво індивідуального житлового будинку. Рішенням №1797 від 11 вересня 1997 року вказана земельна ділянка передана йому у приватну власність, він отримав державний акт на право власності на землю. Незважаючи на це, розпорядженням голови Хмельницької районної державної адміністрації від 2 листопада 2005 року спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2., який отримав державний акт на право власності на землю, а 1 квітня 2006 року продав її ОСОБА_3 Посилаючись на ці обставини, просив визнати недійсними розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації, державні акти на право власності на землю, видані ОСОБА_2 ОСОБА_3, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 1 квітня 2006 року.

У червні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до суду про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради, державного акта на право власності на землю, видані на ім'я ОСОБА_1

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 4 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_3. задоволено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2009 року рішення міськрайонного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_3. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3відхилити, а рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.