Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі – ВАТ "Сумихімпром") та виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - управління архітектури Сумської міської ради, про зобов’язання надати житло,

Позивачі, посилаються на те, що вони проживають в АДРЕСА_1 у будинку, який належить їм на праві власності. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 червня 1977 року № 429 у зв’язку з реконструкцією виробничого об’єднання"Хімпром" (далі – ВО "Хімпром") була визначена санітарно-захисна зона та вирішено питання про знесення будинків, які знаходяться у цій зоні протягом 1977-1980 років, у тому числі і будинків, що знаходяться на вул. Прикордонна. При цьому ВО "Хімпром" зобов’язано провести відселення всіх мешканців вказаних вулиць з санітарної зони підприємства.

Також зазначають, що це рішення у відношенні їхньої сім’ї не виконане, вони проживають у зоні забруднення, тому просили зобов’язати ВАТ "Сумихімпром" як правонаступника ВО "Хімпром" та виконком Сумської міської ради провести відселення їхньої сім’ї та надати їм упорядковану однокімнатну квартиру в м. Суми за рахунок коштів відповідача.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2007 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, зобов’язано ВАТ "Сумихімпром" відселити сім’ю ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з будинку АДРЕСА_1 та надати позивачам упорядковану однокімнатну квартиру.

У касаційній скарзі ВАТ"Сумихімпром" ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням ним норм матеріального та процесуального права та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будинок сім’ї ОСОБА_1 знаходиться на території санітарно-захисної зони ВАТ "Сумихімпром", тому згідно з вимогами ст. 111 ЖК України товариство зобов’язано відселити їх та за власний рахунок надати їм житло.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Встановлено, що позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. проживають у власному будинку АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 червня 1977 року № 429 у зв’язку з реконструкцією виробничого об’єднання"Хімпром" визначена санітарно-захисна зона та вирішено питання про знесення будинків, які знаходяться у цій зоні протягом 1977-1980 років, у тому числі і будинків, що знаходяться на вул. Прикордонна. При цьому ВО "Хімпром" зобов’язано провести відселення всіх мешканців вказаних вулиць з санітарної зони підприємства в житловий фонд об’єднання ( а.с. 5-11 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 19 вересня 1984 року № 350 затверджено графік відселення громадян з будинків, розташованих у цій санітарно-захисній зоні.

АТ "Сумихімпром" є правонаступником ВО"Хімпром"( а.с.80, т. 1).

Рішенням господарського суду Сумської області від 14 червня 2004 року визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19 вересня 1984 року № 350. Ним встановлено, що земельна ділянка, у тому числі по вул. Прикордонній, не була відведена ВАТ "Сумихімпром" та при прийняття зазначеного рішення виконкомом були порушені норми Житлового кодексу України (5464-10) та постанови ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1961 року № 1131 (v1131400-61) "Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм будинків, інших споруд та устаткувань, що підлягають зносу у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних та громадських потреб, та забезпечення їх житловою площею".

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 червня 1977 року № 429, на яке посилаються позивачі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, була визначена санітарно-захисна зона та вирішено питання про знесення будинків, які знаходяться у цій зоні протягом 1977-1980 років, у тому числі і будинків, що знаходяться на вул. Прикордонна. Однак згідно додатку до цього рішення, в якому визначена черговість знесення жилих будинків – будинок позивачів, розташований по АДРЕСА_1 не значиться. Інших рішень про знесення житлового будинку позивачів не приймалося.

Сам факт існування санітарно-захисної зони та розташування в ній вул. Прикордонної не свідчить про обов’язок відповідача надати житло особам, які проживають на цій вулиці.

Тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для надання ВАТ "Сумихімпром" сім’ї ОСОБА_1 житла, з підстав, які вони зазначили у позові, є правильними та такими, що не суперечать вимогам законодавства.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2007 року скасувати та залишити без змін рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.