Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційні скарги Лівадійської селищної ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Лівадійської селищної ради, третя особа - Санаторій "Прикордонник" (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності на земельну ділянку; за зустрічним позовом Санаторія "Прикордонник" (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України до Лівадійської селищної ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними, с, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, спонукання щодо виконання певних дій,

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17.05.2004 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, за ним та членами його сім'ї визнано право на приватизацію квартири АДРЕСА_1. На Центр оздоровлення та відпочинку "Прикордонник" військова частина 1487, правонаступником якого є Санаторій "Прикордонник" військова частина 1487 Державної прикордонної служби України, було покладено обов'язок винести розпорядження про приватизацію зазначеної квартири, однак він ухиляється від виконання цього рішення. Крім того, рішенням Лівадійської селищної ради від 23.12.2005 року йому надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, на якій розташований його будинок. 10.12.2005 року Санаторій "Прикордонник" військова частина 1487 Державної прикордонної служби України звернувся до суду із зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що у 1957 році Будинку відпочинку "Лівадія" прикордонних військ СРСР, наступником якого є позивач, був виданий акт на право постійного користування земельною ділянкою, на яку претендує позивач. Також зазначив, що землі, на яких розташований та здійснює свою статутну діяльність Санаторій "Прикордонник" складають державну власність і Лівадійська селищна рада не уповноважена здійснювати виділення для будь - яких цілей даної землі або частини земель іншим особам. А тому Санаторій "Прикордонник" є законним користувачем земельної ділянки, на яку претендує позивач. Ухвалою суду від 18.01.2007 року у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від позову, справу за зустрічним позовом Санаторію "Прикордонник" військова частина 1487 Державної прикордонної служби України об'єднано зі справою за позовом ОСОБА_2 до Лівадійської селищної ради, Центру оздоровлення та відпочинку "Прикордонник", військової частини 1487. У серпні 2007 року Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної прикордонної служби України, її структурного органу - Санаторію "Прикордонник" військової частини 1487 Державної прикордонної служби України до Лівадійської селищної ради, Ялтинського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просив визнати неправомірними дії Лівадійської селищної ради щодо винесення Рішення № 26 від 23.12.2005 року в частині надання згоди на розроблення проекту землеустрою по відведенню для передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати це рішення. Також просив визнати за Державною прикордонною службою України в особі її структурного органу - Санаторію "Прикордонник" військової частини 1487 право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування основної території загальною площею 3,64 га, зобов'язати Ялтинське міське управління земельних ресурсів видати Акт на право постійного користування земельною ділянкою та витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельну ділянку під спорудою літер "Б" за адресою: м. Ялта, с. Лівадія, Севастопольське шосе, зобов'язати їх звільнити незаконно зайняту земельну ділянку, а також заборонити їм будь - які дії, що перешкоджають здійсненню права постійного користування належному користувачу. Ухвалою суду від 14.06.2007 року справу за позовом ОСОБА_2 до Лівадійської селищної ради, за зустрічним позовом Санаторію "Прикордонник" до Лівадійської селищної ради, ОСОБА_1 було об'єднано в одне провадження зі справою за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 28 листопада 2007 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право на отримання у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 0,0443 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову санаторія "Прикордонник" Державної прикордонної служби України відмолено. У задоволенні позову Військового прокурора Севастопольського гарнізону відмовлено.

Рішенням апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2009 року скасовано рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 28 листопада 2007 року. Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову. Позов Санаторію "Прикордонник" військової частини 1487 Державної прикордонної служби України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішенні Лівадійської селищної ради № 26 від 23.12.2005 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звільнити самовільно - зайняту земельну ділянку площею 0,0443 га за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське Шосе, шляхом знесення огорожі навколо споруди літ. "Б".

У касаційних скаргах Лівадійська селищна рада, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставлять питання про скасування ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, доданих до нього матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Лівадійській селищній раді, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами на рішення апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Лівадійської селищної ради, третя особа - Санаторій "Прикордонник" (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності на земельну ділянку; за зустрічним позовом Санаторія "Прикордонник" (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України до Лівадійської селищної ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними, визнання права постійного користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, спонукання щодо виконання певних дій.

Додані до скарги матеріали повернути скаржникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.