Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за поданням відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції про звернення стягнення на грошові кошти за касаційною скаргою державного підприємства "Іршавський завод продовольчих товарів" (далі – ДП "Іршавський завод продовольчих товарів") на ухвалу Іршавського районного суду від 7 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2008 року,

У серпні 2007 року відділ державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржникові ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" і знаходяться на його рахунках в установах банків.

Ухвалою Іршавського районного суду від 7 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2008 року, подання задоволено і звернуто стягнення на грошові кошти, що належать боржникові ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" та містяться на рахунках: ЗОФ ВАТ "Райффайзен банк Аваль" на р/р № 260051581 (українська гривня) № 260091570 (українська гривня), № 260611581 (українська гривня), № 260651570 (українська гривня), код № 00412139, МФО 312345; філії ВАТ КБ "Надра" Ужгородське РУ на р/р № 26006010114001, код № 00412139, МФО 312538; філії "Промінвестбанк" м. Іршава на р/р № 26007301210860, код № 00412139, МФО 312646 – у межах суми для погашення боргу та стягнення виконавчого збору – 101792 грн. 79 коп.

У поданій касаційній скарзі ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" просить ухвали суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції знаходиться ряд виконавчих документів, виданих управлінням Пенсійного Фонду України в Іршівському районі (далі – УПФ України в Іршавському районі) про стягнення з ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" на користь УПФ України в Іршавському районі боргів на загальну суму 92088 грн. 81 коп. Боржником суми боргів за виконавчими документами не сплачені, вимоги та рішення УПФ України в Іршавському районі щодо сплати боргів не виконані, а тому відповідно до вимог ст. 377 ЦПК України необхідно звернути стягнення на грошові кошти, що належать ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" та містяться на відповідних банківських рахунках.

З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Звертаючись до суду з поданням відділ державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції посилався на те, що на підставі рішень УПФ України в Іршавському районі 31 січня 2006 року, 23 травня 2007 року, 8 червня 2007 року, 13 серпня 2007 року державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 3, 18, 24, Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. У зв’язку з невиконанням боржником – ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" зобов’язань щодо сплати боргів державним виконавцем 7 лютого 2007 року, 30 травня 2007 року, 15 червня 2007 року, 20 серпня 2007 року винесено постанови про стягнення з останнього виконавчого збору. Станом на 27 серпня 2007 року боржником суми боргів за виконавчими документами не сплачено, вимоги та рішення УПФ України в Іршавському районі щодо сплати боргів не виконано.

Проте суд розглянув зазначене подання при відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів про наявність у боржника заборгованості на суму 92 088 грн. 81 коп. та відповідних постанов виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження по її примусовому стягненню.

Крім того, у матеріалах справи відсутні і документи, які підтверджують належність ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" відповідних рахунків у банках з яких судом проведені стягнення.

Таким чином, висновок суду про звернення стягнення на грошові кошти в зазначеному розмірі, що належать боржникові та містяться на банківських рахунках є передчасним.

Зміст ухвали суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 210 ЦПК України, в ній взагалі відсутня мотивувальна частина.

На зазначені порушення вимог закону не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.

За таких обставин постановлені ухвали суду не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства "Іршавський завод продовольчих товарів" задовольнити частково.

Ухвалу Іршавського районного суду від 7 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.