Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Медіус Плюс", ОСОБА_2 про стягнення суми та повернення майна за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Медіус Плюс" на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року,

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Медіус Плюс" (далі - ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" ) та ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідачів на її користь, після зміни позовних вимог, 411 609 грн. 71 коп. коштів та повернути майно на суму 109 080 грн.

Зазначала, що згідно з рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 4 січня 2001 року змінився склад засновників (учасників) товариства, попередні учасники: товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма "Укрінконтракт", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - вийшли зі складу ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" у встановленому законом порядку, а новими засновниками товариства стали вона (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 Цим же рішенням частки засновників у статутному фонді визначено рівними - по 50 %, тобто по 14 100 грн.

Відповідно до рішення загальних зборів нових засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року суму статутного фонду товариства збільшено до 1 200 000 грн., із цього часу частки засновників - її та ОСОБА_2 - становлять по 600 000 грн. Засновники повинні були внести кошти до січня 2002 року.

Зміни в статуті ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" було зареєстровано в державному реєстрі 14 квітня 2001 року.

На виконання вказаного вище рішення загальних зборів позивачка внесла до статутного фонду ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" спірну грошову суму та передала спірне майно. ОСОБА_2 зобов'язань не виконала - ні кошти, ні майно до статутного фонду товариства не внесла.

У квітні 2002 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення до статутного фонду невнесеної суми, а ОСОБА_2 - із зустрічним позовом до неї про визнання протоколу загальних зборів ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2003 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено: визнано протокол № 3 загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року недійсним, скасовано державну реєстрацію змін до статуту.

Указуючи на те, що підстави для внесення коштів і майна до статутного фонду ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" перестали існувати, ОСОБА_1, посилаючись на вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), просила її позов задовольнити.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" на користь ОСОБА_1 внесені до статутного фонду кошти в сумі 411 609 грн. 71 коп. та повернуто малоцінні матеріальні активи на суму 109 080 грн. Стягнуто з ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 850 грн. судового збору з кожного.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" звернулося до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою на вказане судове рішення.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2008 року ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року.

Цього ж дня апеляційну скаргу ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року ухвалою суду прийнято до розгляду в апеляційній інстанції та призначено слухання справи на 2 грудня 2008 року.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року апеляційне провадження в указаній справі за апеляційною скаргою ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року закрито.

ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

29 грудня 2006 року набрав чинності Закон України від 15 грудня 2006 року (483-16) № 483 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон).

Зазначеним Законом внесені зміни до деяких законодавчих актів, зокрема ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України до компетенції господарських судів віднесено розгляд справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Закриваючи апеляційне провадження у цій справі, апеляційний суд, помилково вважаючи, що між сторонами виник спір, пов'язаний зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, виходив із того, що оскільки провадження у справі, яка розглядається, відкрито до набрання чинності Законом, рішення в указаній справі не набрало законної сили, то відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку повинно переглядатися апеляційним господарським судом відповідно до вимог, установлених ГПК України (1798-12) .

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте маймо), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" і ОСОБА_2 про стягнення суми та повернення майна, керувався нормами вказаної вище статті ЦК України (435-15) .

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 4 січня 2001 року зареєстровані реєстраційно-ліцензійною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради 17 січня 2001 року за реєстраційним № 11714/а засновниками товариства ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 з рівними частками - по 50% у кожної.

Згідно з рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року збільшено суму статутного фонду товариства до 1 200 000 грн. 00 коп., у зв'язку із чим обидві учасниці товариства до січня 2002 року повинні були внести до статутного фонду по 600 000 грн. кожна. Відповідні зміни в статуті ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" у державному реєстрі були зареєстровані 14 квітня 2001 року.

Загальна сума сформованого ОСОБА_1 статутного фонду товариства з 1 лютого 2001 року до 1 березня 2002 року за балансовим рахунком № 40 становить 599 627 грн. 80 коп., у тому числі за рахунок внесків коштами - 490 547 грн. 80 коп. та малоцінними матеріальними активами - 109 080 грн. 00 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2003 року, протокол № 3 загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року, відповідно до якого було збільшено статутний фонд товариства, визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію змін до статуту.

У своєму позові ОСОБА_1 ставила питання лише про повернення їй коштів і малоцінних матеріальних активів, які вона внесла до статутного фонду ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" від 13 квітня 2001 року, та не ставила вимог щодо відновлення її порушених корпоративних прав.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд помилково закрив апеляційне провадження у справі, вважаючи предметом позову поновлення порушених корпоративних прав

ОСОБА_1, а не повернення позивачці майна, яке було набуте ТОВ "Агенція "Медіус Плюс" на підставі, що згодом відпала, чим порушив норми процесуального права.

За таких обставин ухвала апеляційного суду відповідно до вимог ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Медіус Плюс" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.