Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") про визнання акта недійсним, зобов`язання поновити постачання електричної енергії та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в порядку ст. ст. 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 23, 525 ЦК України з позовом до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про визнання акта № 0005919 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, складеного 15 грудня 2005 року працівниками товариства, недійсним, зобов`язання поновити постачання електричної енергії та відшкодування 3 000 гривень моральної шкоди, посилаючись на те, що не знав про виявлення порушень, не був ознайомлений з актом і не підписував його, відповідач незаконно відключив його будинок від електромережі.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 9 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 15 грудня 2005 року, складений працівниками ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, обгрунтовано виходив із того, що працівниками енергопостачальної організації в будинку позивача було виявлене позаоблікове споживання електроенергії шляхом заземлення нульового проводу; акт про порушення Правил користування електричною енергією був підписаний трьома представниками енергопостачальника; те, що споживач не підписав акт, не свідчить про його незаконність, оскільки підписаний громадянином ОСОБА_2, який знаходився там, один екземпляр акта був залишений у будинку ОСОБА_1, а тому відповідач правомірно припинив постачання електроенергії.

Апеляційний суд, скасовуючи вказане рішення місцевого суду, задовольняючи частково позовні вимоги щодо визнання недійсним акта про порушення Правил користування електричною енергією та відшкодування моральної шкоди, виходив із того, що факту безоблікового споживання електроенергії встановлено не було, оскільки працівники енергопостачальної організації не виявили, яким способом і за допомогою якого пристосування було здійснено розкрадання електроенергії, не демонтували це пристосування в присутності споживача та не зазначили про це в акті. Крім того, акт був підписаний сторонньою особою, а не споживачем і не вручений останньому.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Із зазначених ОСОБА_1 предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність складання працівниками ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" акта про порушення правил користування електричною енергією та припинення постачання електричної енергії до будинку споживача.

Разом з тим згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Акт про порушення правил користування електроенергією, складений працівниками ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", які діяли як посадові особи, на підставі відповідних положень указаних вище Правил.

Таким чином, оскарження як дій лише щодо факту складення акта, так і самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.

Оскільки апеляційною інстанцією помилково скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України, із залишенням без змін рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2008 року скасувати, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 9 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.