Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") до ОСОБА_1 про відшкодування збитків і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання дій представників ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" неправомірними, скасування акта та протоколу про адміністративне правопорушення від 8 грудня 2004 року за касаційною скаргою ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Брянківського міського суду м. Луганська від 9 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 4 червня 2008 року,

У листопаді 2007 року ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося в порядку п.п. 14, 17, 18, 42, 53 Правил користування електричною енергією для населення до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 430 гривень 32 копійок. В обгрунтування своїх вимог позивач указував, що 8 грудня 2004 року за результатами перевірки контролери Серговської філії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" під час обстеження електроустановок і електропроводки у квартирі відповідачки виявили зрив пломби, про було складено акт. Після проведення експертизи лічильника, відповідно до методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих споживачем, за період з 30 вересня 2004 року до 8 грудня 2004 року було нараховано вказану суму, яку відповідачка сплатити відмовилася.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання незаконними дій представників Серговської філії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", скасування акта та протоколу від 8 грудня 2004 року, стягнення 2 000 гривень моральної шкоди, посилаючись на те, що під час здійснення 29 вересня 2004 року працівниками енергопостачальної організації планової перевірки електроприладів та електропроводки не було виявлено ніяких порушень. 5 жовтня 2004 року її чоловік звернувся до товариства із заявою про заміну електролічильника у зв'язку з підгорянням контактів, однак на заяву ніхто не відреагував і лічильник не замінив, а 8 грудня 2004 року працівники товариства склали акт і протокол про порушення правил користування електроенергією, які не були вручені в день їх оформлення, що позбавило споживача можливості взяти участь при проведенні експертизи електролічильника.

Рішенням Брянківського міського суду м. Луганська від 9 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 4 червня 2008 року, у задоволенні позову ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано дії представників Серговської філії ТОВ " Луганське енергетичне об'єднання" щодо складання акта СГ № 02375 "Про порушення користування електричною енергією для населення", протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 103-1 КпАП України від 8 грудня 2004 року неправомірними; скасовано вказаний акт і протокол, складений відносно ОСОБА_1

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3, 4, 16 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні первісного позову й задовольняючи позов споживача електричної енергії, та апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду, виходили з того, що чоловік відповідачки звертався до енергопостачальної організації з приводу заміни лічильника у зв'язку з підгорянням контактів і тривалою експлуатацією приладу; енергопостачальна організація заміну лічильника не здійснила; акти про порушення правил користування електроенергією, протокол і акт-направлення лічильника на експертизу споживачу вручені не були й у цих документах відсутні відмітки про те, що споживач був ознайомлений з ними або відмовився від ознайомлення та підписання; лічильник використовувався тривалий час, його необхідно було перевіряти та ремонтувати не рідше одного разу на вісім років, однак енергопостачальник цього не робив.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Із зазначених ОСОБА_1 предмета та підстав зустрічного позову вбачається, що предметом спору стала правомірність складання працівниками ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" акта про порушення правил користування електричною енергією та протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Акт про порушення правил користування електроенергією, складений працівниками ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", які діяли як посадові особи, на підставі відповідних положень указаних вище Правил.

Таким чином, оскарження як дій лише щодо факту складення акта, так і самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.

За таких обставин ухвалені рішення суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити частково.

Рішення Брянківського міського суду м. Луганська від 9 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 4 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.