Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Просто-страхування", третя особа – ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2009 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 квітня 2008 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на належний їй автомобіль "Ауді-100", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який був припаркований біля краю проїзної частини у дворі будинку № 7 по вул. З. Гайдай у м. Києві. Унаслідок наїзду автомобіль позивачки отримав технічні пошкодження, також зіштовхнувся з припаркованим попереду автомобілем "Ніссан". 13 червня 2008 року постановою Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в закритому акціонерному товаристві "Просто-страхування" (далі – ЗАТ "Просто-страхування") ОСОБА_6 звернулась до страхової компанії із заявою сплатити страхове відшкодування в розмірі ліміту відповідальності страховика. Відповідно до акта № 663 товарознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_6, склала 26 877 грн. 31 коп., вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП). Вартість відновлювального ремонту склала 42 636 грн. 47 коп. Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищила вартість автомобіля до ДТП і у цьому випадку транспортний засіб відновлювати економічно недоцільно, тому вартість завданої позивачу шкоди дорівнює вартості автомобіля до пошкодження. Одночасно за замовленням відповідача був складений акт № 633-ост. від 30 квітня 2008 року, відповідно до висновків якого утилізаційна вартість автомобіля "Ауді-100" склала 13 062 грн. 57 коп. При цьому ЗАТ "Просто-страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13 814 грн. 74 коп. у вигляді різниці вартості автомобіля до ДТП і його утилізаційної вартості. ОСОБА_6 просила стягнути із ЗАТ "Просто-страхування" 11 685 грн. 26 коп. невиплаченого відшкодування та судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто із ЗАТ "Просто-страхування" на користь ОСОБА_6 12 767 грн. 84 коп. страхового відшкодування з урахуванням пені, 191 грн. 17 коп. судових витрат, 842 грн. витрат на правову допомогу, 1 550 грн. витрат на проведення експертизи; передано ЗАТ "Просто-страхування" право власності на автомобіль "Ауді-100"; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначені судові рішення в частині передачі права власності на автомобіль ЗАТ "Просто-страхування" і в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити в цих частинах нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Передаючи ЗАТ "Просто страхування" право власності на автомобіль "Ауді-100", належний позивачу, суд виходив із того, що автомобіль є фізично знищеним, його вартість до ДТП повністю виплачена власнику страховою компанією, а тому відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) право на залишки транспортного засобу отримує страховик або моторно-транспортне страхове бюро України.

З такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно зі ст. 30.1 Закону України від 1 липня 2004 року за № 1961-ІУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (зі змінами та доповненнями) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 30.2 цього Закону (1961-15) , якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-траснпортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-траснпортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-траснпортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-траснпортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ (ст. 30.3 Закону (1961-15) ).

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо вимог сторін; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися їх вимоги й заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Поклавши в основу судових рішень акт товарознавчого дослідження від 30 квітня 2008 року № 663, замовленого ЗАТ "Просто-страхування" у товаристві з обмеженою відповідальністю "Респект", відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_6, склала 26 877 грн. 31 коп., суму вартості автомобіля до ДТП, суди не навели мотивів за яких ними не взято до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи, призначеної судом у справі й проведеної судовим експертом (а.с. 93-115), згідно із яким матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Ауді-100", складає 30 186 грн. 73 коп., суму вартості автомобіля на момент ДТП.

Крім того, стягуючи на користь позивачки кошти, суд не навів розрахунків з яких він виходив визначаючи розмір суми відшкодування.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.