Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5до ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди,

У серпні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира НОМЕР_1, яка належить на праві власності відповідачці, знаходиться поверхом вище.

Посилаючись на те, що під час проведенняОСОБА_2 ремонтних робіт у її квартирі почали виникати руйнування, про що було складено акт, просила стягнути з відповідачки на її користь 952 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. звернулися до суду з позовом доОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що під час проведенняОСОБА_2 ремонтних робіт у своїй квартирі у їхній квартирі почали виникати руйнування, чим їм завдано моральної шкоди, на відшкодування якої просили стягнути з відповідачки по 925 грн. кожному.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. задоволено. Стягнуто зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 925 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто зОСОБА_2 на користь ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. по 925 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 100 грн. витрат на правову допомогу, 59 грн. 50 коп. судового збору. Стягнуто зОСОБА_2 на користь держави 25 грн. 50 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2007 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. на користь держави по 8 грн. 50 коп. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. просять скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не було з'ясовано, у чому полягала протиправність діяння відповідачки; не встановлена наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діяннямОСОБА_2 і вини останньої в заподіянні шкоди.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судом установлено, що ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. є співвласниками квартири АДРЕСА_1.ОСОБА_2 є власницею квартири НОМЕР_1, яка розташована над квартирою позивачів.

Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Статтею - 440- 1 ЦК УРСР встановлено, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постановах від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) та від 31 березня 1995 року N 4 (v0004700-95) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Установивши, що відповідно до акта обстеження квартири АДРЕСА_1 під час проведення ремонтних робіт у квартирі НОМЕР_1, яка належить відповідачці й розташована поверхом вище, квартиріНОМЕР_2 нанесені значні пошкодження (а.с. 9); що зазначені пошкодження підтверджуються дефектним актом, складеним майстром технічної дільниці № 1 Лубенського ДЖ ЖЕУ 28 березня 2003 року (а.с. 10); що відповідно до кошторису від 2 квітня 2003 року, складеного Лубенським ДЖ ЖЕУ, вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 925 грн. 20 коп. та, що відповідачка доказів на спростування наданих позивачами документів до суду не надала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2007 року скасувати, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.