Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1про відшкодування збитків за касаційною скаргою акціонерної компанії "Харківобленерго" на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2008 року,

У лютому 2008 року акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі - АК "Харківобленерго") звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 24 січня 2008 року під час проведення перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення за місцем проживання відповідачки було виявлено факт безоблікового використання електричної енергії, унаслідок чого компанії завдано збитків у розмірі 11 631 грн. 46 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму збитків і судові витрати.

У процесі судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки збитки в розмірі 10 080 грн. 59 коп. та судові витрати.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2008 року, позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК "Харківобленерго" збитки в розмірі 334 грн. 41 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги АК "Харківобленерго" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень у частині часткового задоволення позову і ухвалення в цій частині нового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги АК "Харківобленерго", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що стягненню підлягають збитки за період з дня останньої технічної перевірки й до дня усунення порушення, а саме з 25 грудня 2007 року до 24 січня 2008 року, тобто за 30 днів, у розмірі 334 грн. 41 коп.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно з актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 24 січня 2008 року № 02-20669 факт безоблікового використання електричної енергії ОСОБА_1 було виявлено 24 січня 2008 року (а.с. 12).

Разом з тим, вирішуючи даний спір, суд керувався постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 22 листопада 1999 року № 1416 "Про затвердження Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 року за № 919/4212 (z0919-99) , яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (z0782-06) .

Також абзацами четвертим і п'ятим п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Підпунктом "а" п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) , передбачено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-4, 6 (якщо самовільне підключення було здійснено таким чином, що представники енергопостачальника могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку) пункту 3.1 Методики, - з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення.

Якщо споживач з метою зменшення показів засобів обліку встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

Як убачається з матеріалів справи й не оспорюється сторонами, у квартирі відповідачки було виявлено приховану електричну проводку, підключену до ввідних проводів у розподільчому щитку на сходовій площадці попереду приладу обліку, який знаходиться в квартирі.

У своїх поясненнях свідки: ОСОБА_2. і ОСОБА_3. (електромонтер і контролер АК "Харківобленерго" відповідно) - зазначали, що саму приховану електропроводку вони не знайшли, але її наявність було встановлено шляхом розблокування лічильника й відключення однієї фази - при цьому знеструмлювалась лише одна половина квартири.

Тобто виявити факт підключення прихованої електропроводки в квартирі ОСОБА_1 представники позивача під час проведення контрольного огляду засобу обліку можливості не мали.

За таких обставин є передчасним висновок суду про те, що оскільки відсутня схема підключення прихованої електропроводки, то порушення з боку відповідачки виявилось у відкритому підключенні електроприладу поза засобом обліку за допомогою переноски до розетки коридору й розрахунок збитків слід здійснювати з дня останнього контрольного огляду засобу обліку (при цьому судом помилково зазначено - з дня останньої технічної перевірки).

Крім того, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що їй нічого невідомо з приводу підключення прихованої електропроводки поза приладом обліку до її квартири, оскільки це підключення здійснено за межами квартири в розподільчому щитку на сходовій площадці, до якого є вільний доступ, то таке підключення міг здійснити будь-хто, а за умовами договору про користування електричною енергією межа розподілу встановлюється на клемах приладу обліку в її квартирі, тому вона не зобов'язана відповідати за належний технічний стан електричних засобів енергопостачальника поза межами квартири.

Однак суд указаним запереченням відповідачки, акту депутата Орільської селищної ради від 24 січня 2008 року та умовам договору про користування електричною енергією від 25 травня 2006 року належної оцінки не дав (а.с. 10-11, 128-130, 136).

Також при проведенні розрахунку завданих позивачу збитків суд застосував норму добового використання електроенергії з урахуванням перерізу дроту в розмірі 2 кв. мм, при цьому не усунувши суперечностей між розмірами перерізу дроту, зазначеними в акті обстеження квартири відповідачки, акті обстеження квартири відповідачки від 24 січня 2008 року та акті технічного огляду від 9 квітня 2008 року (а.с. 33, 62, 80).

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на наведене належної уваги не звернув.

Ураховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.