6-21828св08 Про відшкодування шкоди завданої нестачею товарно-матеріальних цінностей - 29.04.2009 Прийняття

У грудні 2007 року приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль" (далі - ПП "Торговий дім"Укр-Петроль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди, завданої нестачею товарно-матеріальних цінностей. З тих же підстав був пред'явлений позов до

ОСОБА_2., а згодом і до ОСОБА_3

Ухвалою суду від 9 січня 2008 року позови об'єднані в одне провадження.

Позивач зазначав, що відповідачі перебували в трудових відносинах із підприємством, а саме, працюючи операторами на автозаправній станції № 1 (далі - АЗС № 1), що розташована за адресою: Автошлях М 12 Львів-Кіровоград-Знам'янка км. 701+650, будучи матеріально відповідальними особами й підписавши договори про повну матеріальну відповідальність оператора та про колективну (бригадну) відповідальність, у період з

1 листопада 2006 року до 18 жовтня 2007 року здійснили розтрату ввіреного їм майна (бензину, дизпалива та супутніх матеріалів), належного підприємству, на суму 46 560 грн. 68 коп. Оскільки члени колективу (бригади) несуть дольову, а не солідарну відповідальність перед підприємством, сума недостачі розділена на суми, що підлягають відшкодуванню кожним працівником, а саме: по 15 519 грн. 83 коп. з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та 15 521 грн. 03 коп. з ОСОБА_3, які позивач просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПП "Торговий дім"Укр-Петроль" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відсутня вина відповідачів, оскільки фактично бригади в тому складі, як зазначено в договорі про колективну (бригадну) відповідальність, не існувало, на АЗС № 1 облік і звітність товарно-матеріальних цінностей здійснювались із порушенням чинного законодавства України та ніяких заходів для належного збереження товарно-матеріальних цінностей підприємством не проводилось.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно з п. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-І цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Судом установлено, що відповідачі були прийняті згідно з наказами підприємства на посаду старшого оператора та операторів АЗС № 1, відповідно між ПП "Торговий дім"Укр-Петроль" і працівниками були укладені трудові договори на виконання обов'язків старшого оператора та договори про повну матеріальну відповідальність оператора. Працюючи операторами АЗС № 1 ПП "Торговий дім"Укр-Петроль", що за адресою: Автошлях М 12 Львів-

Кіровоград-Знам'янка км 701+650, у період з 1 листопада 2006 року до

18 жовтня 2007 року разом з іншими працівниками здійснили розтрату ввіреного їм майна, що зафіксовано в актах проведення перевірки АЗС № 1, а саме: на підставі акта перевірки АЗС № 1 від 2 грудня 2006 року нестача станом на цю дату складала 6 309 грн. 42 коп.; на підставі акта перевірки АЗС № 1 від

30 січня 2007 року нестача станом на цю дату складала 7 422 грн. 70 коп.; на підставі акта перевірки АЗС № 1 від 30 травня 2007 року нестача станом на цю дату складала 11 040 грн. 50 коп. На підставі акта перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності підрозділу підприємства АЗС № 1 від

18 жовтня 2007 року нестача станом на цю дату складала 21 788 грн. 06 коп. У цілому за період з листопада 2006 року до 18 жовтня 2007 року (включно) нестача складала 46 560 грн. 68 коп.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації їх працівниками" (v0014700-92) за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.

Тобто ця відповідальність пов'язана з винними діями або бездіяльністю працівника, що потягли спричинення матеріальної відповідальності.

У зазначених вище актах перевірки є посилання на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджену наказом Держпромгазу, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998 року

№ 81/38/101/235/122, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 року № 685/3978 (z0685-99) , якою регулюється порядок приймання палива та відпуску паливно-мастильних матеріалів, з якою відповідачі як матеріально-відповідальні особи були ознайомлені, про що свідчать їх підписи.

Згідно з укладеними договорами на виконання обов'язків старшого оператора та операторів, під час укладання договорів, працівнику роз'яснено його права та обов'язки, проінформовано про умови праці, ознайомлено з правилами внутрішнього розпорядку, проведено інструктаж з техніки безпеки тощо, що засвідчено підписами відповідачів, які уклали ці договори з позивачем.

Посилаючись на те, що ПП "Торговий дім"Укр-Петроль" не створило умов, необхідних для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого майна, а тому нестача виникла саме з вини самого позивача, суд дійшов помилкового висновку, визнавши винним у нестачі товарно-матеріальних цінностей лише ПП "Торговий дім"Укр-Петроль" з підстав, передбачених ч. 1 ст. 131 КЗпП України, яка зобов'язує власника створити працівникам умови, необхідні для забезпечення повного збереження дорученого їм майна, не узявши до уваги те, що в разі невиконання власником такого обов'язку, ст. 137 КЗпП України окреслено коло обставин, які підлягають урахуванню при визначенні розміру відшкодування та передбачена можливість зменшення розміру відшкодування, а не звільнення від обов'язку відшкодувати шкоду особами, які взяли на себе повну матеріальну відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на те, що бригади у складі ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не існувало, оскільки, замість ОСОБА_3, фактично працював її чоловік

ОСОБА_4., який і підписав договори про повну матеріальну та колективну (бригадну) відповідальність. При цьому суд не врахував і не дав ніякої оцінки тому, що ОСОБА_5. і ОСОБА_2. погоджувались працювати та працювали в такому складі, й крім договору про колективну (бригадну) відповідальність, підписали окремо договори про повну матеріальну відповідальність.

На ці недоліки не звернув уваги й апеляційний суд, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім"Укр-Петроль" задовольнити.

Рішення Кіровоградського суду Кіровоградської області від 20 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.