Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, про припинення права власності на частину жилого будинку,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Тернопільської районної державної нотаріальної контори Тернопільської області, Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору дарування, довідки-характеристики, технічного паспорта, реєстраційного посвідчення,

за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила на підставі ст. 365 ЦК України припинити право ОСОБА_2 на ј частку жилого будинку АДРЕСА_1, який є їх спільною власністю, з виплатою останній відповідної грошової компенсації.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір дарування ѕ частин спірного будинку, укладений 26 листопада 2004 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

Рішенням Тернопільської області від 2 вересня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на ј частку жилого будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості її частки в розмірі 11 795 грн. У зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 - представник за дорученням ОСОБА_2 просить, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, ухвалені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в тому числі ч. 2 ст. 365 ЦК України щодо внесення позивачкою вартості частки відповідачки на депозитний рахунок суду, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.