ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор’євої Л.І.,
Балюка М.І., Барсукової В.М., -
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором купівлі-продажу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року,
встановила:
У квітні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 3 квітня 2008 року продав ОСОБА_2. засоби захисту рослин для обробки саду на суму 6 410 доларів США із зобов’язанням повернути кошти до 1 вересня 2008 року, про що 3 квітня 2008 року ОСОБА_2. була написана розписка.
5 серпня 2008 року ОСОБА_2. сплатила йому 2 500 доларів США, про що він у розписці зробив відмітку. Однак решту коштів ОСОБА_2. не повернула. Просив стягнути з відповідачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення в розмірі 23 585 грн. 56 коп. та відсотки від простроченої суми за весь час прострочення з вересня 2008 року по березень 2009 року в сумі 14 714 грн. 70 коп., а всього 38 300 грн. 26 коп.
У ході розгляду справи ОСОБА_1. уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2. відсотки за прострочення повернення коштів з вересня 2008 року до липня 2009 року включно з розрахунку 7 грн. 70 коп. за 1 долар США.
У травні 2009 року ОСОБА_2. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про повернення безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_1. не було укладено договору купівлі-продажу, оскільки між ними не було погоджено усі істотні умови договору, товар вона не отримала. Посилаючись на те, що ОСОБА_1. безпідставно набув кошти в сумі 2 500 доларів США, які нею були надані йому за розпискою від 3 квітня 2008 року, а тому просила зобов’язати ОСОБА_1. повернути їй вказані кошти.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 21 021 грн. – основного боргу, 23 123 грн. 10 коп. – процентів за прострочення повернення боргу, 383 грн. судового збору та 30 грн. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 44 571 грн. 10 коп.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову та задовольнити її позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Григор’єва
М.І. Балюк
В.М. Барсукова