Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до колективного підприємства "Крамниця № 4 "Детский мир", ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Костюченко Олександр Олексійович, ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності та витребування приміщень за скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_3, колективного підприємства "Крамниця № 4 "Детский мир" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2008 року, ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовами до колективного підприємства "Магазин № 4 "Детский мир" ( далі-КП "Магазин № 4 "Детский мир"), ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Торез, бульв. Ілліча, 13, укладеного 12 жовтня 2005 року між ОСОБА_3. та КП "Магазин № 4 "Детский мир".

У подальшому позивачі уточнили свої вимоги та просили визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, укладений 20 вересня 2007 року між ОСОБА_3. і ОСОБА_4, і витребувати від ОСОБА_4 зазначене приміщення. ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є одним із засновників КП "Крамниця № 4 "Детский мир". Спірними договорами в порушення вимог законодавства відчужено нежитлове приміщення, яке належало на праві власності підприємству, чим було порушено її права як засновника підприємства. Правочини, які вона оспорює, вважає такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України. ОСОБА_1 також просив визнати за ним право власності на 1/41 частину зазначеного приміщення. Свої вимоги обґрунтовував тим, що є одним зі співвласників приміщення, оскільки в 1996 році надав КП "Крамниця № 4 "Детский мир" свій майновий сертифікат для викупу приміщення магазину. За цих підстав вважає, що правочинами було порушено його переважне право перед іншими особами на придбання нежитлового приміщення, передбачене ст. 362 ЦК України.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 25 січня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2. задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого в житловий будинок (з підвалом), загальною площею 891,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Торез, бульв. Ілліча, 13, укладений між КП "Крамниця № 4 "Детский мир" та ОСОБА_3., зареєстрований приватним нотаріусом Торезького нотаріального округу Донецької області Костюченко Т.С. 12 жовтня 2005 року в реєстрі за № 2013. Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення загальною площею 763,5 кв.м, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_4, зареєстрований приватним нотаріусом Торезького нотаріального округу Донецької області Костюченко О.О. 20 вересня 2007 року в реєстрі за № 2661. Повернуто зазначене нежитлове приміщення КП "Крамниця № 4 "Детский мир". Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 268 372 грн. 71 коп. Стягнуто з КП "Крамниця № 4 "Детский мир" на користь ОСОБА_3 16 035 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. та решти позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2008 року вказане рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

До Верховного Суду України надійшла скарга ОСОБА_4, ОСОБА_3, КП "Крамниця № 4 "Детский мир" про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2008 року, ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2008 року у зв'язку з винятковими обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України, в якій вони просять скасувати вказані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Обставини неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону стверджуються ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 травня 2004 року у справі позовом ОСОБА_6. до Амвросіївського колективного підприємства "Агротехпостач" про стягнення вартості частки в майні підприємства, в якій Верховним Судом України зазначено, що відповідно до ст.ст. 20, 21, 23 Закону України "Про власність" колективне підприємство є власником належного йому майна, а член колективного підприємства може претендувати лише на вартість вкладу в його майні.

В ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8., ПСОП "Іванківське", Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області про визнання незаконним рішення сільської ради, недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу суд касаційної інстанції вказав, що відповідно до вимог ст. ст. 215, 216 ЦК України право вимагати визнання правочину недійсним має одна зі сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, установлених законом.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що згідно із засновницьким договором засновниками підприємства КП "Магазин № 4 "Детский мир" є 19 осіб, у тому числі позивачка ОСОБА_2 Статтею 3 цього договору передбачено, що колективне підприємство складають усі громадяни, які на підставі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини, беруть участь у діяльності колективного підприємства.

Оскільки зміни до установчих документів щодо складу засновників підприємства в порушення вимог п. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" не вносилися, тому членами трудового колективу КП "Крамниця №4 "Детский мир", на думку суду апеляційної інстанції, є особи, визначені в засновницькому договорі.

З договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2005 року убачається, що КП "Крамниця № 4 "Детский мир" продало, а ОСОБА_3. купив нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок (з підвалом), загальною площею 891,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Торез, бульв. Ілліча, 13.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про власність", чинного на час відчуження спірного майна, колективні підприємства є суб'єктами права колективної власності.

Відповідно до ст. 30 указаного закону право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника, зокрема загальні збори.

Рішення про продаж спірного майна було прийняте 11 жовтня 2005 року на загальних зборах членів трудового колективу КП "Крамниця № 4 "Детский мир", які відповідно до п. 12.1 його статуту є вищим органом колективного підприємства.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що указані вимоги закону були порушені, оскільки на загальних зборах 11 жовтня 2005 року були присутні та голосували за рішення про продаж майна особи, які не були засновниками КП "Крамниця № 4 "Детский мир" та не мали права приймати вказане рішення.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20 вересня 2007 року ОСОБА_3., який отримав майно на підставі договору від 12 жовтня 2005 року, продав, а ОСОБА_4. купила нежитлове приміщення загальною площею 763,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Торез, бульв. Ілліча, 13.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав про визнання договорів купівлі-продажу від 12 жовтня 2005 року та від 20 вересня 2007 року недійсними й застосував наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 4 жовтня 1995 року 19 осіб, у тому числі й ОСОБА_2 та ОСОБА_9, уклали засновницький договір про створення КП "Крамниця № 4 "Детский мир". Відповідно до вказаного договору засновниками є працівники, які працювали на підприємстві станом на 23 вересня 1995 року не менше року. Колективне підприємство є власником належного йому майна та відповідно до діючого законодавства здійснює його володіння, користування й розпорядження. За договором купівлі-продажу від 5 червня 1996 року КП "Крамниця № 4 "Детский мир" у порядку приватизації державного майна купило приміщення загальною площею 898 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Торез, бульвар Ілліча, 13.

Згідно зі статутом КП "Крамниця № 4 "Детский мир" вищим органом підприємства є збори членів трудового колективу, які правомочні прийняти рішення з будь-яких питань, виконавчим органом - рада, яка здійснює управління поточною діяльністю підприємства.

Пунктом 11.1 статуту передбачено, що членами трудового колективу є особи, які постійно працюють за трудовим договором (контрактом).

Відповідно до ст. 252-1 КЗпП України трудовий колектив утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

На момент створення та реєстрації КП "Крамниця № 4 "Детский мир" особи, указані в засновницькому договорі, у тому числі й позивачка, були членами трудового колективу, але на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу припинили трудові відносини з підприємством.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що членами трудового договору є особи, визначені в засновницькому договорі, є помилковим.

Право колективної власності та його здійснення врегульовані Законом України "Про власність" (697-12) , згідно зі ст. 20 якого суб'єктом цього права є колективне підприємство, а не члени його колективу, як помилково вважав суд апеляційної інстанції. Виникає воно, зокрема, на підставі передачі державних підприємств в оренду, викупу трудовими колективами державного майна. Статтею 23 Закону передбачено, що в майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника в майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

21 березня 2005 року ОСОБА_2. звільнено з посади директора КП "Крамниця № 4 "Детский мир" на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України, тобто вона припинила трудові відносини з підприємством і має право на отримання вкладу, а не на частину в майні підприємства. Та обставина, що вона була засновником підприємства, не має правового значення для визнання недійсними договорів, укладених після її звільнення.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачами не надано доказів на підтвердження того, що вони мали право власності на спірне приміщення або його частину, що це право ними зареєстроване в органах державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту ст. ст. 215, 216 ЦК України право вимагати визнання правочину недійсним має одна зі сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, установлених законом.

Однак ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 стороною в зазначених договорах купівлі-продажу не були, а суд за відсутності підстав застосовував до договорів від 12 жовтня 2005 року та від 20 вересня 2007 року наслідки недійсності правочину.

КП "Крамниця № 4 "Детский мир" вимоги про визнання договорів недійсними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 203 ЦК України не заявляло та не уповноважувало позивачів звертатися до суду з таким позовом.

Крім того, застосувавши наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року, суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_4. є добросовісним набувачем спірного нежитлового приміщення.

Хоча суд апеляційної інстанції відмовив у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. про витребування майна в ОСОБА_4, але фактично повернув позивачці нежитлове приміщення, яке перебувало у власності добросовісного набувача ОСОБА_4

При цьому суд не врахував, що власник має право витребувати в добросовісного набувача майно, придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, лише у випадках, передбачених ст. 388 ЦК України.

Погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування ст. 20 Закону України "Про власність" (697-12) та ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що власником спірного нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 5 червня 1996 року та свідоцтва про право власності від 6 червня 1996 року стало КП "Крамниця № 4 "Детский мир". Договори купівлі-продажу майна від 12 жовтня 2005 року та від 20 вересня 2007 року укладені відповідно до вимог закону, право на продаж надане вищим органом управління підприємства - загальними зборами членів трудового колективу. Позивачі не є співвласниками зазначеного нежитлового приміщення й не мають права на оскарження спірних договорів купівлі-продажу.

ОСОБА_2. звільнено з посади директора КП "Крамниця № 4 "Детский мир" 21 березня 2005 року, ОСОБА_1 узагалі не був членом трудового колективу, не вказаний як власник вкладу у майні підприємства, він не набув права власності на спірне приміщення та не зареєстрував його відповідно до вимог закону.

За таких обставин ухвалені у справі рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції .

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3, колективного підприємства "Крамниця № 4 "Дитячий світ" задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2008 року скасувати, рішення Торезького міського суду Донецької області від 25 січня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.