Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області, поданою в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу судді апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року,

Рішенням Рівненського міського суду від 11 грудня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В апеляційному порядку зазначене рішення оскаржила ОСОБА_2

Ухвалою судді апеляційного суду Рівненської області від 29 січня 2008 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано ОСОБА_2 строк для усунення недоліків скарги.

Ухвалою судді від 13 лютого 2008 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що вона не усунула недоліків скарги.

В червні 2008 року ОСОБА_2 повторно звернулася з апеляційною скаргою на рішення Рівненського міського суду від 11 грудня 2007 року, одночасно заявивши клопотання про поновлення пропущеного нею строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою судді апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року у прийняті апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_2, заступник прокурора Рівненської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду про відмову в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 та передати питання про прийняття її апеляційної скарги на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті касаційної скарги суддя апеляційного суду виходив із того, що ОСОБА_2 вже зверталася з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції і ухвалою судді від 13 лютого 2008 року її скаргу визнано неподаною та повернуто, а повторна подача апеляційної скарги законом не передбачена.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суддя апеляційного суду на зазначене уваги не звернув та встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_2 вже поверталася особі, яка її подала, дійшов помилкового висновку про позбавлення її у зв'язку з цим права на повторну подачу апеляційної скарги.

Таким чином, суддею апеляційного суду порушено порядок вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, що відповідно до п. 2 ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали та передачі питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області, подану в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року скасувати і передати питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 11 грудня 2007 року на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.