Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що працював на різних підприємствах у шкідливих умовах праці, у тому числі на підприємстві відповідача - 9 років 5 місяців. Висновком медико - соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 21 березня 2007 року йому вперше встановлено 30 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності. У зв'язку з професійним захворюванням та втратою професійної працездатності позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 80 тис. грн. Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд поновити йому строк позовної давності для звернення до суду й стягнути на його користь 105 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2008 року ОСОБА_1 поновлено строк позовної давності, його позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь позивача 24 тис. грн. моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що оскільки втрату працездатності вперше встановлено позивачу в 2007 році, у період, коли дія Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, що призвели втрату працездатності" у частині відшкодування моральної шкоди була призупинена дією Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , то підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди відсутні.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що позивач протягом тривалого часу з 1980 року до 2007 року працював на різних підприємствах зі шкідливими та важкими умовами праці, у тому числі на ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" більше 9 років за професіями: горновий доменної печі, водопровідник доменної печі, старший дробильник агломераційного цеху, слюсар-ремонтник агломераційного цеху та інших посадах - в умовах впливу шкідливих факторів, що призвело до отримання ним професійного захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів 1-2 стадії (пиловий бронхіт 1-2 стадії, емфізема легень 1-2 стадії, ЛН 1-2 ступеня). Висновком МСЕК від 21 березня 2007 року ОСОБА_1 вперше встановлено 30 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності з датою наступного медичного переогляду 1 квітня 2008 року.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із факту спричинення йому моральної шкоди, завданої умовами виробництва.

Оскільки ч. 2 ст. 153 Кодексу Законів про Працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноважений ним орган, районний суд правильно зобов'язав відповідача сплатити позивачу 24 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

При розгляді справи судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року скасувати, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.