Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права землекористування та за позовом прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах Макіївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 17 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року,н

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи уточнила, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 15 червня 2007 року є власницею квартири АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі, що розташована на першому поверсі чотириповерхового багатоквартирного будинку, вона мала намір відкрити стоматологічний кабінет. Рішенням Макіївської міської ради від 5 вересня 2007 року їй було надано дозвіл на переобладнання квартири в нежиле приміщення для розміщення стоматологічного кабінету з улаштуванням відокремленого входу на період його функціонування. Згідно із цим рішення міської ради було розроблено та узгоджено проект, отримано дозвіл на виконання будівельних робіт. Також була отримана згода об'єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний будинок" - на переобладнання квартири в нежиле приміщення - стоматологічний кабінет. Після цього нею було здійснено роботи та побудовано відповідно до проекту відокремлений вхід у вигляді прибудови. У січні 2008 року зверталася до управління земельних ресурсів для оформлення права користування земельною ділянкою, сплатила земельний податок як землекористувач, але з`ясувала, що діючим законодавством не врегульовано оформлення її права користування земельною ділянкою під збудованим нерухомим майном. Позивачка просила визнати її право власності на вказане нерухоме майно - стоматологічний кабінет, - загальною площею 68,0 кв.м та право користування земельною ділянкою.

У лютому 2008 року до суду з позовом звернувся прокурор Гірницького району м. Макіївки в інтересах Макіївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 36 кв.м, що розташована біля будинку АДРЕСА_1, і приведення цієї земельної ділянки до первісного, придатного для використання за цільовим призначенням стану, відшкодування завданої шкоди, посилаючись на те, що під час прокурорської перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 126 ЗК України приступила до використання земельної ділянки для будівництва прибудови до житлового багатоквартирного будинку без отримання документа, що посвідчує її право користування земельною ділянкою, тобто самовільно. ОСОБА_1 за вказане порушення закону було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та їй надсилався припис про усунення порушень вимог земельного законодавства. ОСОБА_1 не виконала цього припису, земельну ділянку не звільнила, своїми діями завдала шкоди інтересам держави.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 17 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, у позові прокурора відмовлено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на вбудовано-перебудоване нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 68.0 кв.м, що використовується під стоматологічний кабінет, за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання права землекористування відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення вимог прокурора, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно з довідкою управління Державного комітету із земельних ресурсів у м. Макіївці від 23 вересня 2008 року № 01-107-07 земельна ділянка, прилегла до будинку АДРЕСА_1 відноситься до земель комунальної власності житлової та громадської забудови. У власність або користування Макіївською міською радою в порядку ст. ст. 116- 124 Земельного кодексу України, якими визначені підстави набуття прав на землю та встановлений порядок видачі на неї правовстановлюючих документів, указана земельна ділянка нікому не надавалася.

З актів перевірок Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області від 14 лютого 2008 року та від 11 вересня 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 самовільно зайняла й використовує земельну ділянку площею 36 кв.м. біля будинку АДРЕСА_1 для будівництва та розміщення прибудови до житлового багатоквартирного будинку.

Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилося те, що земельна ділянка в установленому порядку на прибудову не виділялася і в оренду не надавалася. Прибудову до вказаного будинку ОСОБА_1 споруджено в порушення вимог ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України, згідно з якою приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує права на неї, та державної реєстрації забороняється.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність здійснення ОСОБА_1 прибудови до будинку АДРЕСА_1 суперечать фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що прибудова знаходиться поза квартирою № 51 та за межами будівельних габаритів житлового будинку й займає площу 36 кв.м Рішенням Макіївської міської ради ОСОБА_1 дозволено переобладнання квартири № 51, яка є ізольованим помешканням у житловому будинку. В порушення цього дозволу ОСОБА_1 фактично влаштувала у квартирі № 51 два додаткових дверних прорізи та прибудувала до будинку АДРЕСА_1 приміщення площею 36 кв.м, унаслідок чого змінила його будівельні габарити.

Матеріалами перевірки, проведеної інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що будівельні роботи розпочаті ОСОБА_1 без отримання дозволу, передбаченого ст. 29 Закону України "Про планування та забудови територій". У зв'язку із цим 12 жовтня 2007 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, саме за ведення будівельних робіт без дозволу.

15 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримала дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, але відповідно до рішення Макіївської міської ради від 5 вересня 2007 року його надано лише на переобладнання квартири № 51 для розміщення стоматологічного кабінету. Здійснення інших видів будівельних робіт дозволом не передбачено. Виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" та ч. 1 ст. 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог законодавства не врахували, в порушення правил ст. ст. 212 - 214 ЦПК України не з'ясували: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін; їх права та обов'язки; зібраним доказам не дали належної правовової оцінки, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів не може визнати судові рішення законними та обгрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 17 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.