Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої премії, відшкодування моральної шкоди,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" (далі - ВАТ "Дніпрококс") про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й невиплаченої премії та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що з 1985 року працювала у відповідача на посаді кабінщиці-кантувальниці коксового цеху. Відповідно до наказу від 24 жовтня 2006 року № 709-к їй було оголошено догану за відмову від виконання розпорядження начальника коксового цеху про ведення журналу реєстрації викликів чергового ремонтного персоналу. Наказом від 30 жовтня 2006 року № 728 її позбавлено премії за жовтень 2006 року. Відповідно до наказу від 10 січня 2007 року № 37 її звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на незаконність звільнення, просила визнати зазначені накази недійсними, поновити її на роботі, стягнути з відповідача на її користь премію та середній заробіток за час вимушеного прогулу, 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним наказ ВАТ "Дніпрококс" від 24 жовтня 2006 року № 709-к про накладення дисциплінарного стягнення. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді кабінщиці-кантувальниці коксового цеху. Стягнуто з ВАТ "Дніпрококс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 33 063 грн. 80 коп., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Визнано недійсним наказ ВАТ "Дніпрококс" від 30 жовтня 2006 року № 728 про позбавлення виробничої премії ОСОБА_1 Зобов'язано ВАТ "Дніпрококс" виплатити ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за жовтень 2006 року.

У касаційній скарзі ВАТ "Дніпрококс" просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачка не порушувала правил трудової дисципліни, свої трудові обов'язки виконувала відповідно до виробничої інструкції, а тому дисциплінарне стягнення застосовано до неї відповідачем без відповідних правових підстав.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Судом установлено, що розпорядженням начальника коксового цеху від 17 жовтня 2006 року № 278 на посаду кабінщиків-кантувальників покладений обов'язок по веденню журналу реєстрації викликів чергового ремонтного персоналу. Розпорядженням начальника коксового цеху від 17 жовтня 2006 року № 278 про ведення журналу реєстрації викликів чергового ремонтного персоналу видане в межах повноважень, наданих йому пп. 1.2, 1.4, 2.1, 2.3, 3.14 Посадової інструкції, п. 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ "Дніпрококс". Цей журнал був введений для контролю за своєчасним усуненням поломок технологічного обладнання. Відповідно до пунктів 3.3, 3.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку робітники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, вести себе достойно, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати трудові обов'язки.

Оскільки ОСОБА_1 відмовилася виконувати розпорядження начальника коксового цеху по веденню журналу реєстрації викликів чергового ремонтного персоналу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка допустила порушення трудової дисципліни й до неї правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення.

Крім того, судом установлено, що 10 грудня 2006 року позивачка в порушення покладених на неї трудових обов'язків не повідомила про падіння тиску газу, що могло призвести до вибуху, а 12 грудня 2006 року запізнилася на роботу.

Наказом від 10 січня 2007 року № 37 позивачку, за погодженням із профспілковим комітетом, було звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Установивши, що позивачка не виконала розпорядження начальника коксового цеху щодо ведення журналу реєстрації викликів чергового ремонтного персоналу, що в порушення вимог виробничої інструкції, інструкції з охорони праці не повідомила майстра про падіння газу й з'явилася на роботу із запізнення та що відповідно до ст. 139 КЗпП України трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне та точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу тощо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року скасувати, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.