Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_3 до ОСОБА_4про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2008 року,

ОСОБА_1 у березні 2007 року, ОСОБА_3. у жовтні 2007 року звернулися в суд із позовами до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 жовтня 2007 року вказані позови об'єднано в одне провадження. Під час розгляду справи позивачі змінили позовні вимоги та просили відшкодувати вартість вилученого відповідачем майна. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2004 року на Подільській універсальній товарно-сировинній біржі придбали на ім'яОСОБА_1. майно, яке продавав арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_2. Указане майно зберігалось в с. Тарасівка Жмеринського району Вінницької області на зерновому току та тракторному стані колишнього приватного сільськогосподарського підприємства "Розвиток". У березні 2007 року відповідач самовільно пошкодив і реалізував належне їм майно, чим завдав матеріальної шкоди в розмірі 19 600 грн.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4 грудня 2007 року позовОСОБА_1., ОСОБА_3. задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користьОСОБА_1., ОСОБА_3. 19 600 грн. на відшкодування шкоди, 2 000 грн. витрат на правову допомогу, 196 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовуОСОБА_1., ОСОБА_3. відмовлено.

ОСОБА_1, ОСОБА_3. звернулися з касаційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовуОСОБА_1., ОСОБА_3., суд апеляційної інстанції, виходив із того, що 22 липня 2004 року між приватним сільськогосподарським підприємством "Розвиток" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2. таОСОБА_1. було укладено договір купівлі-продажу майна як рухомого, так і нерухомого на загальну суму 45 332 грн. Сторони вказаного договору не виконали вимоги ч. 1 ст. 210, ст. 657 ЦК України щодо державної реєстрації та нотаріального посвідчення договору. Крім того, реалізація майна в березні 2007 року здійснювалась не особисто ОСОБА_4, а комісією з вирішення майнових питань, головою якої був відповідач.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачі в передбаченому законом порядку не набули право власності на вказане майно.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з договором від 22 липня 2004 року арбітражний керуючий ОСОБА_2. продав, аОСОБА_1. придбала транспортні засоби, обладнання та сільськогосподарський інвентар, які є рухомим майном, на загальну суму 45 332 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. ст. 220, 657 ЦК України, допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Стороною договорів купівлі-продажу від 4 березня 2007 року та від 10 березня 2007 року є комісія з вирішення майнових питань, що діє на підставі протоколу загальних зборів власників майнових паїв колишніх членів КСП "Розвиток" № 2 від 17 серпня 2006 року. ОСОБА_4. підписав зазначені договори та отримав кошти від продажу майна, оскільки він є головою комісії.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що вказана комісія продала не все майно, яке придбала позивачкаОСОБА_1. за договором від 22 липня 2004 року, а лише його частину на загальну суму 4 650 грн. Щодо решти майна суд апеляційної інстанції у рішенні нічого не зазначив, тобто розглянув не всі позовні вимоги, що свідчить про явну неповноту з'ясування обставин справи.

За викладених обставин ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції без змін залишатися не може й підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.