Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про визнання незаконним і скасування акта опису й арешту майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2008 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаною скаргою, посилаючись на те, що 21 грудня 2005 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, від 30 листопада 2005 року № 2529 про стягнення з нього на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" боргу в розмірі 250 501 грн. 12 коп. У ході виконавчого провадження державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна боржника від 6 квітня 2006 року, а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1. Вважає даний акт незаконним у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) і Інструкції про проведення виконавчих дій, оскільки був складений без виїзду до місця знаходження майна, за відсутності боржника, без роз'яснення права на оскарження, опис майна проводився в присутності лише одного понятого, а також він оскаржуваний акт не отримував. Просив визнати незаконним і скасувати акт опису й арешту його майна від 6 квітня 2006 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року скаргу задоволено. Визнано незаконним і скасовано акт опису й арешту майна ОСОБА_1. від 6 квітня 2006 року.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2008 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, постановлено нову ухвалу, якою строк для подання скарги ОСОБА_1. поновлено, у задоволенні скарги відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і залишення в силі ухвали суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу районного суду та відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1., апеляційний суд виходив із того, що оскаржуваний акт відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) і п. 5.6.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, оскільки передбачених законом підстав для обов'язкового залучення понятих не було, а відсутність боржника чи його представника під час складання акта не може бути підставою для визнання його незаконним і скасування. Крім того, строк для подання скарги ОСОБА_1. пропущено з поважних причин.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до змісту ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

Згідно з п. 5.6.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржнику).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. оскаржується акт опису й арешту майна.

Однак апеляційним судом не враховано, що положення ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" розповсюджуються і на такий вид виконавчих дій як проведення арешту майна.

Також ст. 385 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

ОСОБА_1. подав до суду скаргу на акт від 6 квітня 2006 року через тривалий проміжок часу, а саме 7 квітня 2008 року, тобто через два роки після складання оскаржуваного акта.

Проте суд апеляційної інстанції, поновлюючи ОСОБА_1. строк для подання скарги, не з'ясував належним чином питання, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав оскаржуваним актом, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про поважність причин його пропущення.

Виходячи з наведеного ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.