Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 22 квітня 2009 року скарги ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, АКІБ "УкрСиббанк", приватні нотаріуси Трощій Ірина В'ячеславівна, Адамова Людмила Антоніновна, Трубніков Сергій Олександрович, про визнання договору дарування недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, АКІБ "УкрСиббанк", приватні нотаріуси Трощій Ірина В'ячеславівна, Адамова Людмила Антонівна, Трубніков Сергій Олександрович, про визнання договорів недійсними,

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 29 жовтня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 9 січня 2007 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й направлено справу на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 29 жовтня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року у відкритті касаційного провадження у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року відмовлено.

ОСОБА_4. подав до Верховного Суду України касаційні скарги, у яких просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року.

Щодо скасування рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, то в цій частині скаргу необхідно повернути особі, яка її подавала з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. Згідно зі ст. 319 зазначеного Кодексу рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Як убачається з поданої до Верховного Суду України касаційної скарги і доданих до неї матеріалів, ухвала Апеляційного суду Харківської області, якою оскаржуване рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року скасовано, постановлена 9 січня 2007 року, проте касаційна скарга на зазначене рішення подана до суду згідно зі штемпелем на конверті 7 жовтня 2008 року, тобто з порушенням встановленого в два місяці строку на касаційне оскарження.

Враховуючи, що особа, яка подала касаційну скаргу, питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення не ставить, касаційна скарга в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року підлягає поверненню особі, яка її подала, відповідно до вимог ч. 3 ст. 325, ч. 2 ст. 328 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження в справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 у частині оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року слід відмовити з таких підстав.

Так, ухвалою судді Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року відмовлено.

ОСОБА_4. у жовтні 2008 році повторно подав до Верховного Суду України касаційні скарги на зазначене рішення й ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в зазначеній справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року потрібно відмовити.

Крім того, слід відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, визначені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскарження в касаційному порядку ухвал судді Верховного Суду України не передбачено.

Одночасно ОСОБА_4. у касаційних скаргах посилається на ст.ст. 361, 362 ЦПК України, якими передбачено підстави для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами та строки подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однак, у прийнятті скарг ОСОБА_4 в частині перегляду рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами потрібно відмовити з таких підстав.

За правилами, встановленими ч.1 ст. 363 ЦПК України, рішення переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення.

Ураховуючи наведене, рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами лише судом, який їх ухвалив.

Щодо хвали Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року, то дані ухвали не можуть бути визнані об'єктом перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами на підставі ст. 361 ЦПК України.

За змістом вказаної статі об'єктом перегляду з підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України, можуть бути рішення суду в будь-якій цивільній справі, незалежно від виду провадження, ухвали суду першої інстанції (про відмову в прийнятті заяви, закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду та з інших питань, якщо вони перешкоджають провадженню справи), що набрали законної сили, а також ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими рішення (ухвалу) було змінено, постановлено нове рішення, закрито провадження в справі або залишено без розгляду заяву.

Керуючись ст. ст. 324, 325, 328, 361, 363 ЦПК України,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року повернути особі, яка її подавала.

У відкритті касаційного провадження в справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року відмовити.

У прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року відмовити.

У прийнятті скарг ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року, рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2007 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 25 лютого 2008 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.