Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року,

У червні 2007 рокуОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання договору недійсним.

Зазначала, що 25 січня 2006 року та 24 жовтня 2007 року нею були укладені договори дарування частини належного їй на праві власності будинку АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що зазначені договори були укладені нею під впливом помилки, просила визнати їх недійсними.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалоюапеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року, в задоволенні позовних вимогОСОБА_1відмовлено.

У касаційній скарзіОСОБА_1просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.