Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - служба у справах неповнолітніх Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про розірвання договору, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2009 року,

У липні 2008 року Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про розірвання договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Позивач зазначав, що на виконання Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (2342-15) в Оболонському районі м. Києва було утворено дитячий будинок сімейного типу за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 220,0 кв.м, для чого 7 липня 2006 року районною адміністрацією було укладено відповідний договір з відповідачами та влаштовано туди 6 дітей-вихованців. Посилаючись на те, що за час дії договору відповідачі не створили в будинку сприятливих умов для виховання і спільного проживання дітей, позивач просив розірвати договір.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2009 року, позов задоволено. Розірвано договір від 7 липня 2006 року "Про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу", укладений між Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією та ОСОБА_1. і ОСОБА_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про розірвання договору суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що договір є цивільно-правовим і наявні передбачені законом підстави для його розірвання.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів поширюється компетенція адміністративних судів.

У п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення адміністративного договору, згідно з яким це - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Судом установлено, що договір від 7 липня 2006 року укладено між суб'єктом владних повноважень - Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією, та фізичними особами - відповідачами у справі. Зміст договору складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації як суб'єкта владних повноважень. Договір укладено на виконання Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (2342-15) та Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року N 564 (564-2002-п) . Зазначені нормативні акти прийняті з метою створення належних умов для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейному оточенні, тобто для вирішення суспільних (загальнодержавних) потреб.

Отже, зазначений договір є адміністративним, відтак спір, який виник з приводу виконання цього договору належить до компетенції адміністративних судів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 340 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 336, ч. 1 ст. 340, п. 3 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2009 року скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.