Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Буревісник" про стягнення вартості вкладу в майні колективного підприємства за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2008 року,

У лютому 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Буревісник" (далі - ТОВ "Магазин "Буревісник") про стягнення вартості вкладу в майні колективного підприємства. Позивачка зазначала, що в процесі малої приватизації у 1994 році мале комунальне підприємство "Продтовари" було реорганізоване в орендне підприємство "Магазин "Буревісник" (далі - ОП "Магазин "Буревісник"), де вона працювала продавцем. Цілісний майновий комплекс ОП "Магазин "Буревісник" на підставі укладеного з Фондом комунального майна м. Павлограда договору купівлі-продажу було передано у власність організації орендарів "Буревісник". Серед інших участь у викупі підприємства взяла і вона, позивачка. В подальшому організацією орендарів "Буревісник" було утворено колективне підприємство "Магазин "Буревісник" (далі - КП "Магазин "Буревісник"), а те в свою чергу перетворено в ТОВ "Магазин "Буревісник". Позивачка вказувала, що у 1998 році вона припинила трудові відносини з КП "Магазин "Буревісник". Оскільки їй було відмовлено у виплаті вартості її вкладу в майно підприємства, просила про задоволення позову.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 11 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачка ніколи не перебувала у трудових відносинах з КП "Магазин "Буревісник", відтак, не могла брати участь в його приватизації.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 21 чинного на час виникнення спірних відносин Закону України "Про власність" (697-12) право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Судом встановлено, що 28 квітня 1994 року було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ОП "Магазин "Буревісник" між Фондом комунального майна м. Павлограда та організацією орендарів "Буревісник".

На підставі цього договору право колективної власності на цілісний майновий комплекс ОП "Магазин "Буревісник" виникло в організації орендарів, на базі якої в подальшому, як було встановлено судом, утворилося КП "Магазин "Буревісник".

Відмовляючи в позові з тих підстав, що позивачка не перебувала в трудових відносинах з КП "Магазин "Буревісник" суд разом з тим не взяв до уваги, що правове значення для виникнення права колективної власності та права на стягнення вартості вкладу в майно колективного підприємства має факт членства в організації орендарів, яка здійснила викуп цілісного майнового комплексу ОП "Магазин "Буревісник", не дослідив Положення про організацію орендарів "Буревісник", не з'ясував порядок набуття членства в ній та не встановив чи відповідно до цього положення позивачка набула членства в організації орендарів "Буревісник" та чи брала вона участь у придбанні цілісного майнового комплексу ОП "Магазин "Буревісник".

Також на порушення ст. 212 ЦПК України суд не дав оцінки наявним в матеріалах справи заяві про вступ позивачки до організації орендарів (а.с. 103), витягу з протоколу зборів організації орендарів про прийняття в організацію позивачки (а.с. 107), декларації про визначення розміру вкладу серед учасників КП "Магазин "Буревісник" із зазначенням розміру вкладу позивачки (а.с. 118).

Зазначені обставини мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без їх з'ясування та належної оцінки є помилковим.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 444 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2008 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.