Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій", про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 січня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про визнання права власності на частку квартири. Позивачка зазначала, що за період проживання у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 вона відчужила належну їй на праві приватної власності квартиру, а виручені від її продажу кошти разом з нажитими спільно з відповідачем спрямували на придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1, для чого відповідач від свого імені уклав договір про пайову участь у будівництві з товариством з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" (далі - ТОВ "БДБК "Меркурій"). Оскільки в подальшому ОСОБА_2. став заперечувати її право на частку в квартирі позивачка просила визнати за нею таке право в судовому порядку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 19 листопада 2008 року в позові відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 січня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції неправильно визначено процесуальний статус ТОВ "БДБК "Меркурій" як третьої особи, оскільки спірна квартира у власність відповідачу не передана, право власності за ним не оформлено і квартира залишається у власності ТОВ "БДБК "Меркурій", відтак, воно повинно бути залучено до справи як відповідач.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 12 чинного на час виникнення спірних відносин Закону України "Про власність" (697-12) однією з підстав набуття громадянином права власності на майно є одержання його внаслідок укладання не заборонених законом угод.

Судом встановлено, що підставою набуття права власності на спірну квартиру є договір про пайову участь у будівництві житла, укладений 10 вересня 2003 року між забудовником ТОВ "БДБК "Меркурій" та пайовиком ОСОБА_2

Звертаючись з позовом до суду, позивачка просила визнати за нею право на частку у квартирі з тих підстав, що частина коштів, переданих забудовнику за зазначеним договором, належали їй, і квартира придбавалася нею з відповідачем для спільного проживання їх та їх дітей.

Таким чином позивачка фактично оспорювала договір про пайову участь у частині пайовика ОСОБА_2 на ТОВ "БДБК "Меркурій" як на порушника своїх прав вона не вказувала і відповідати за такою вимогою останній не повинен.

Отже, апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано всупереч нормам процесуального права, а тому відповідно до п. 2 ст. 342 ЦПК України ухвалу апеляційного суду слід скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 січня 2009 року скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.